Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

Ви є тут

Географія

Рейн — друга велика річка басейну Атлантичного океану. Він бере початок в Альпах і тече вузькою долиною, утворюючи безліч порогів. У нижній течії Рейн набуває характеру рівнинної річки, впадаючи в Північне море.

Рейн і Дунай течуть територією кількох держав та інтенсивно використовуються для судноплавства. Вони зв'язують внутрішні райони зарубіжної Європи з Атлантичним океаном.

У Північний Льодовитий океан впадають короткі річки Скандинавського півострова, Північна Двіна, Мезень, Печора. Вони надовго замерзають узимку, а навесні широко розливаються. Майже в усіх цих річок переважає снігове живлення.

На північному заході Європи безліч озер; вони лежать у тріщинах кристалічних порід і западинах, поглиблених льодовиками. Найбільші з них — Ладозьке та Онезьке в Росії, Веттерн і Венерн у Швеції. У гірських системах Європи зосереджені тектонічні озера (Боденське, Женевське, Балатон).

У Європі вирізняються такі природні зони: арктичних пустель, тундри й лісотундри, тайга, мішаних і широколистяних лісів, лісостепів і степів, напівпустель і пустель, вічнозелених твердолистяних лісів і чагарників.

Природні зони Європи неоднорідні. Західні та східні частини (сектори) кожної природної зони помітно різняться через неоднакове їх зволоження.

Природні зони густозаселеної території Європи істотно змінені діяльністю людини внаслідок розорювання земель, вирубування та відновлення лісів, осушення боліт, видобування корисних копалин тощо. Її первинна флора і фауна змінені майже повністю.

Зона арктичних пустель охоплює Шпіцберген, Нову Землю та інші острови Арктики. Більшість острові в майже повністю вкриті льодовиками. Західна частина Шпіцбергену відчуває подих відгалуження теплої Північноатлантичної течії. Клімат тут менш суворий, ніж на сході архіпелагу, завдяки чому на узбережжі виникла най північніша у світі ділянка тундри.

Зона тундри і лісотундри охоплює північне узбережжя Східноєвропейської рівнини, Скандинавського півострова та частину острова Ісландія. На заході Європи тундра формується за м'якого морського клімату. Тут не буває суворих зим, тому подекуди можна побачити рідколісся та криволісся. На сході європейської тундри за більш континентального клімату на тундрово-глейових ґрунтах ростуть мохи і лишайники, зрідка трапляються різнотрав'я і чагарникові стелюхи.

На південь від зони тундри і лісотундри розпросторені лісові природні комплекси, які обіймають найбільші площі у помірному поясі. З півночі на південь туг послідовно заступають одна одну зони тайги, мішаних і широколистяних лісів.

Тайга характеризується теплішим і вологішим кліматом. Тут під хвойними лісами сформувалися підзолисті ґрунти, які в пониженнях часто заболочені. Основними лісоутворювальними породами європейської тайги є ялина і сосна. Тваринний світ тайги надзвичайно різноманітний. Лосі, зайці, білки мешкають поряд з такими хижаками, як бурі ведмеді, рисі, вовки, лисиці. Багато в тайзі й птахів — глухарі, тетеруки, куріпки тощо. Хвойні ліси постачають цінну промислову сировину; що використовується в основному в будівництві та в паперовій промисловості. Не випадково країни Скандинавського півострова вельми переймаються відновленням лісу, насаджуючи цілі лісові масиви. Окремі ділянки колишньої тайги зараз використовуються для вирощування зернових, а також технічних культур, насамперед льону.

Мішані ліси заполонили південь Скандинавського півострова, північні частини Середньоєвропейської та Східноєвропейської рівнин. Кліматичні умови сприяють зростанню тут широколистяних порід дерев, передусім дуба. На заході зони ліси ялиново-дубові, а на сході — сосново-дубові на дерново-підзолистих грунтах. Більша частина земель цієї зони нині інтенсивно використовується у сільському господарстві.

Зона широколистяних лісів тягнеться широкою смугою через Середню Європу і помітно звужується на сході. Температурні умови і характер зволоження сприятливі для зростання лісів з бука, дуба і граба на бурих лісових грунтах. На сході, у посушливіших областях, трапляються дубові рідколісся. Під впливом господарської діяльності людини ці ліси майже втратили свій первісний вигляд. Зараз це найбільш заселені та освоєні райони.

Лісостепові та степові природні комплекси поширені переважно у східній частині Європи. Теплий континентальний клімат із помірним і здебільшого недостатнім зволоженням сприяє формуванню родючих чорноземних грунтів. Ділянки лісу на сірих лісових грунтах у лісостеповій зоні рідкі. Вони являють собою дубові гаї з домішками берези, липи та клена.

Степи мають густий трав'янистий покрив, що розвивається на типових чорноземах. Природна степова рослинність колись ковдрою вкривала значні площі. Росли тут і ковила, і типчак, і тонконіг. Зараз лукові та злакові степи Європи в природному вигляді майже не збереглися. Вони розорані та змінені сільськогосподарськими угіддями.

Крайній південний схід Європи — зона напівпустель і пустель. Тут розташована одна з найбільших у світі низовин, де на засолених, украй бідних пустельних грунтах трапляється рослинність з розріджених злаків, рідких чагарників і солянок.

Зона вічнозелених твердолистяних лісів і чагарників охоплює європейське Середземномор'я. Тепла й волога зима та жарке й сухе літо створюють особливі умови для розвитку органічного світу. Так, літня нестача вологи сприяє розвиткові у рослин твердого, невеликих розмірів листя з воскоподібним нальотом, утворенню смолистих і ефірних речовин та корково) кори, які зменшують випаровування. Водночас тепла й волога зима дає змогу деревам і чагарникам зберігати листя впродовж усього року.

Найтиповіші для середземноморських лісів — вічнозелені дуби (корковий і кам'яний), лаврове, суничне дерево, різні види сосен. Ці рослини—представники переважно первісного лісу. Зараз їх місце займають низькорослі дерева і твердолистяні чагарники —маквіс.

Природні комплекси Південної Європи зазнали змін дуже давно. Вирубування лісів, випас тварин, особливо кіз, а також пожежі були головними причинами зникнення первинного рослинного покриву. На місті колишніх середземноморських лісів виникли гаї маслинових дерев, виноградники, лани пшениці. Значні площі відведені під плантації цитрусових.

Висотна поясність. Зміна природних комплексів із підняттям у гори особливо виразно виявляється в Альпах. Завдяки значній висоті гірської системи тут спостерігається цілий набір природних поясів, що заступають один одного.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ
  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи