До складу інших прямих витрат зараховують усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.
До складу загальновиробничих витрат належать витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; втрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології й організації виробницт ва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо); витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг); витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища; інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.
До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні Загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з потужності планового періоду.
До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.
Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.
До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
• загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
• витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
• винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
• витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо).
Витрати на збут містять витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції, робіт, послуг, витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламу, доставку продукції споживачам тощо.
Залежно від обсягу' виробництва витрати поділяються на змінні і постійні.
Змінними є такі витрати, загальна сума яких у визначений час безпосередньо залежить від обсягу і структури виробництва та продажу виробів. Водночас змінні витрати на одиницю продукції є сталою величиною. Це витрати основних матеріалів, заробітної плати основних виробничих робітників з відрахуваннями до фондів соціального захисту.
Постійними називають витрати, величина яких у визначених межах безпосередньо не залежить від обсягу та структури виробництва і збуту продукції. Загальна сума цих витрат залишається незмінною для різних обсягів виробництва за конкретний період. Але зі збільшенням обсягу виробництва постійні витрати на одиницю продукції зменшуються. Необхідно мати на увазі, що загальна сума постійних витрат залишається незмінною лише в межах змінного діапазону діяльності протягом певного періоду часу.
За способом внесення до собівартості окремого виду продукції витрати поділяють на прямі та непрямі.
Прямі витрати можна безпосередньо віднести на конкретний виріб, на підставі існуючих норм на одиницю продукції (витрати на основні матеріали; купівельні вироби, заробітну плату основних виробничих робітників, а іноді також на технологічну енергію).
Непрямі витрати неможливо безпосередньо віднести на конкретні види виробів, тому що ці витрати однаково належить до всіх видів виробів, які виготовляються підприємством (витрати на управління та обслуговування виробництва). Ці витрати для спрощення планування і калькулювання собівартості продукції на підприємствах України об'єднують у групи (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, Загальновиробничі, адміністративні) і розподіляють на різні види виробів непрямим методом, тобто пропорційно основній заробітній платі основних виробничих робітників чи іншій базі їхнього розподілу.
Методи обчислення зниження собівартості продукції
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізм класифікації витрат на виробництво продукції“ на сторінці 3. Приємного читання.
