До річного плану-графіка належить уся інформація, необхідна для визначення строків і видів ремонту, а саме: найменування, інвентарний номер устаткування, категорія складності, вид і трудомісткість ремонту тощо.
Річний план ремонту кожної одиниці устаткування складається на великих підприємствах ВГМ, а на середніх та малих підприємствах – ТВ за участю цехових механіків. Календарний строк ремонту визначають на засадах даних журналу обліку роботи устаткування й іншої інформації про нього на підставі фактично відпрацьованих годин за період від останнього ремонту та результатів останнього технічного огляду.
До річного плану ремонтів устаткування зараховують огляди і планові ремонти.
У місячних планах вказуються дати зупинки устаткування чи початку ремонту, введення його в експлуатацію, уточнена трудомісткість ремонту, необхідна чисельність ремонтних робітників.
Трудомісткість у ремонтів устаткування щомісячно повинна бути приблизно однаковою, щоб рівномірно завантажити роботою робітників.
На підставі річного плану-графіка ремонту устаткування розробляються квартальні планові завдання РМЦ, його дільницям і бригадам з розподілом за місяцями.
Основне призначення РМЦ – виконання капітального ремонту та виготовлення запасних деталей для ремонту устаткування. Цей цех також здійснює модернізацію, монтаж нового та демонтаж старого устаткування, ремонт усіх видів устаткування свого цеху. За централізованої системи виконання ремонтних робіт РМЦ виконує також усі види робіт для всіх цехів підприємства.
Планування діяльності РМЦ здійснюється методами, які відповідають плануванню в основних механічних цехах з одиничним і дрібносерійним типом виробництва.
ВГМ (ТВ) встановлює план РМД в одиницях ремонтної складності, в нормо-годинах за такими видами робіт: ремонт устаткування (з розподілом на капітальні, середні і малі); огляди устаткування; перевірки на точність і промивання; виготовлення нового устаткування і запасних деталей; регенерація масел; господарські й інші роботи.
Інколи обсяг продукції РМЦ визначається за планово-розрахунковими цінами згідно з цінником (за його наявності на підприємстві). Кількість запасних частин до устаткування планується в штуках чи комплектах.
Обсяг планових робіт РМЦ з виготовлення запасних і змінних деталей визначається ВГМ на кожний квартал з розподілом за місяцями. Зазвичай до плану зараховують деталі, запас яких до початку відповідного місяця досягає мінімуму, чи змінні деталі, які необхідно виготовити відповідно до строків ремонту устаткування і тривалості їхнього виробничого циклу.
Обсяг господарських та інших робіт визначається на підставі звітних даних за минулий рік, які коригуються на індекс їхньої зміни у плановому році.
Місячний план для верстатної дільниці розробляється з вказівкою номерів і найменування деталей, які необхідно виготовити протягом місяця, трудомісткості їхнього оброблення за групами устаткування і строків виготовлення. Підгрунтям для складання місячного плану для верстатної дільниці є квартальний план виготовлення запасних і змінних частин (деталей) та місячний план ремонтних робіт, що надходить від ВГМ (ТВ).
Місячний план для слюсарно-складальної та інших дільниць складають на підставі місячних планів ремонтних робіт.
Отже, виробнича програма РМЦ містить обсяг робіт з капітального ремонту устаткування, номенклатуру та кількість запасних частин, які необхідно виготовити у плановому році. Підгрунтям дія розроблення цієї програми є річний графік планово-запобіжних ремонтів устаткування; замовлення основних цехів на ремонт свого устаткування, яке не відображене в графіку ВГМ, замовлення центрального складу на виготовлення запасних частин для поновлення їхнього запасу. Кількість та номенклатура запасних частин для ремонтів устаткування визначається на підставі дефектних відомостей (додаток Ж.6).
При складанні виробничої програми РМЦ необхідно передбачити резерв виробничої потужності і ресурсів (зазвичай 10-12% від планової трудомісткості всіх ремонтних робіт згідно з досвідними даними) для проведення додаткових невідкладних ремонтів устаткування.
Вивчення нами практичного досвіду приводить до висновку, що підприємства України використовують різні системи планування й організації проведення ремонту устаткування відповідно до його особливостей та умов експлуатації типу виробництва, галузевої приналежності підприємства тощо. На підприємствах машинобудування застосовують різні модифікації і ТСТОР (ЄСПЗР). Зокрема, на ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" планування та організацію проведення ремонту устаткування регламентує стандарт підприємства "Організація експлуатації планово-запобіжного ремонту і технічного обслуговування технологічного устаткування", який затверджений і введений у дію ще у квітні 2002 р. (додаток Ж). Основні положення цього стандарту розроблено відповідно до ТСТОР [146]. Його дотримання обов'язкове для виробничих підрозділів підприємства. Стандарт містить основні правила експлуатації устаткування, основні обов'язки і відповідальність виробничого персоналу, види робіт з технічного обслуговування устаткування, опис процесу організації його планово-запобіжного ремонту, а також зразки документів, на підставі яких складають плани-графіки проведення ремонтних робіт і визначають планові показники РМЦ.
На підприємствах харчової промисловості зазвичай застосовують систему ремонту устаткування за результатами його технічної діагностики. Характерною особливістю цих підприємств є широке розповсюдження безперервних технологічних процесів. Для їхнього перебігу використовують автоматизовані та автоматичні потокові лінії і спеціальне устаткування. За цих умов для проведення планових ремонтних робіт необхідна зупинка виробництва. Плани ремонтів устаткування складають механіки цехів. Цеховий план зі службовою запискою, підписаною начальником цеху, направляється у ТВ підприємства, який на підставі цехових планів складає план ремонтів устаткування по підприємству.
У планах ремонту устаткування містяться такі показники: види й обсяги ремонтних робіт; тривалість ремонту і строки його проведення, чисельність ремонтних робітників і фонд оплати їхньої праці, витрати матеріальних ресурсів тощо.
Підставою для визначення планових показників є результати попередньої технічної діагностики стану устаткування, які відображені в дефектних відомостях; галузеві планові укрупнені нормативи з урахуванням особливостей технологічного устаткування та умов його експлуатації; досвідно-статистичні дані фактичних витрат часу і матеріальних ресурсів на аналогічні ремонтні роботи за попередні періоди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування ремонтного господарства“ на сторінці 4. Приємного читання.
