• 7) складання плану-графіка планово-запобіжного ремонту устаткування в цеху (на дільниці) на рік та на ремонтний (міжремонтний) цикл.
Основою системи ТСТОР (ЄСПЗР) с нормативна база, яка дозволяє найбільш раціонально планувати і здійснювати ремонтні, роботи та міжремонтне обслуговування. Сукупність спеціальних ремонтних нормативів диференціюється за групами устаткування. Методика розроблення цих нормативів і самі нормативи наводяться в роботах [120, 146]. Ремонтні нормативи систематично оновлюються залежно від конструктивних особливостей технологічного устаткування та умов його експлуатації.
До основних ремонтних нормативів належать: 1) категорія складності ремонту; 2) ремонтна одиниця часу на ремонт; 3) тривалість міжремонтного циклу; 4) структура міжремонтного циклу; 5) тривалість міжремонтного періоду; 6) тривалість міжоглядового періоду; 7) тривалість планових простоїв устаткування в ремонті; 8) нормативи трудомісткості; 9) нормативи матеріаломісткості; 10) нормативи запасу деталей і вузлів для ремонту устаткування.
Категорія складності ремонту агрегату (одиниці устаткування) залежить від його технічних і конструктивних характеристик, габаритів, умов роботи, деталей, що виготовляються та точності "нього оброблення, особливостей ремонту. У кожній групі устаткування один з агрегатів береться за еталон, і для нього встановлюється категорія складності ремонту, яка позначається літерою R. Числовий коефіцієнт перед літерою R відповідає категорії складності ремонту конкретного агрегату, яку визначають зіставленням його з агрегатом-еталоном. Так, символ 15R означає, що верстат (агрегат) відноситься до 15 категорії складності ремонту.
ЄСПЗР і ТСТОР визначені категорії складності ремонту механічної та електричної частин усіх моделей устаткування. Наприклад, агрегатом-еталоном для металооброблювального устаткування є токарно-гвинторізальний верстат 1К62, для якого встановлена категорія складності механічної частини 11R (за ЄСПЗР), 12R (за ТОСТОР), а електричної частини – відповідно 8,5R та 9,5R. [23, с.245]
Для оцінки зіставної складності ремонту технологічного й підйомно- транспортного устаткування в ЄСПЗР і ТСТОР застосовується специфічна одиниця виміру трудомісткості ремонту устаткування – одиниця ремонтної складності (ремонтна одиниця). Кожному агрегатові (моделі устаткування) присвоєно визначену кількість умовних одиниць ремонтної складності, які характеризують конструкторсько-технологічну складність ремонту цього агрегату. Отже, одиниця ремонтної складності – умовний показник, що визначає нормативні витрати на ремонт устаткування першої категорії складності. Одиниця ремонтної складності механічної частини устаткування становить 50 год., а електричної частини – 12,5 год. За цифровим значенням одиниця ремонтної складності збігається з категорією складності ремонту. Ремонтна одиниця встановлює, у скільки разів трудомісткість ремонту цього агрегату перевищує трудомісткість ремонтної одиниці агрегату-еталона.
Категорія складності ремонту конкретної моделі устаткування визначається на підставі розрахункових формул.
Тривалість міжремонтного циклу – це час між двома суміжними капітальними ремонтами устаткування або між введенням в експлуатацію нового устаткування та його першим капітальним ремонтом. Тривалість міжремонтного циклу визначається строком служби основних вузлів і деталей, заміну яких можна здійснити під час повного розбирання агрегату (верстата). Знос основних вузлів і деталей залежить від багатьох факторів, основними серед яких є конструктивно-технологічні особливості верстата, його розміри та умови експлуатації, типи виробництва, оброблювальний матеріал.. Тривалість міжремонтного циклу визначається у відпрацьованих верстато-годинах за формулами, які враховують вплив вище зазначених факторів і які наведені в спеціальній літературі, зокрема в [23,44,120, 138,145].
Під структурою міжремонтного циклу розуміють перелік та послідовність виконання оглядів і ремонтних робіт у період між двома суміжними капітальними ремонтами.
Тривалістю міжремонтного періоду () називається період часу між двома черговими ремонтами.
Тривалість міжоглядового періоду () – це період часу між двома черговими оглядами чи ремонтом і оглядом.
Тривалість міжремонтного та міжоглядового періодів визначається за виразами:
(9.14)
(9.15)
де– тривалість міжремонтного циклу;
- кількість середніх, малих ремонтів і оглядів відповідно в міжремонтному циклі.
Норми часу визначають на одну ремонтну одиницю за видами ремонтних робіт (промивання, перевірка на точність, огляд, малий, середній, капітальний ремонт) окремо на слюсарні, верстатні та інші роботи (табл. 9.3).
Таблиця 9.3
Норми часу на одиницю ремонтної складності, год.
| Види робіт | Промивання (як самостійна операція) | Перевірка на точність (як самостійна операція) | Огляд перед капітальним ремонтом | Огляд | Ремонт | ||
| малий | середній | капітальний | |||||
| Слюсарні | 0,35 | 0,4 | 1,0 | 0,75 | 4,0 | 16,0 | 23,0 |
| Верстатні | - | - | 0,1 | 0,1 | 2,0 | 7.0 | 10,0 |
| Інші (фарбувальні, зварювальні тощо) | - | - | - | - | 0,1 | 0,5 | 2,0 |
| Разом | 0,35 | 0,4 | 1,1 | 0,85 | 6,1 | 23,5 | 35,0 |
Примітка. Наведені в табл. 9.3 норми на окремих підприємствах можуть суттєво відрізнятися в бік зменшення чи збільшення залежно від конструктивних особливостей, віку, стану устаткування, технологічної складності його ремонту, умов і рівня організації проведення ремонтів та інших факторів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування ремонтного господарства“ на сторінці 2. Приємного читання.
