У практичній діяльності підприємств України найпоширенішими системами форм оплати праці є: пряма відрядна; відрядно-преміальна; відрядно прогресивна; відрядно-регресивна; непряма відрядна; акордна колективна (бригадна) відрядна; пряма погодинна; погодинно-преміальна.
Сутність форм і систем оплати праці, їхні особливості та умови застосування докладно виставленні в економічній літературі, зокрема у працях [43, с.212-223; 44, с.141-148; 105, с.282-287].
Оплата праці керівників, фахівців і службовців планується та організовується на підставі кількості, якості роботи та індивідуального трудового внеску до її колективних результатів. Однак, праця цих категорій працівників характеризується специфічними особливостями, які зумовлюють порядок її оплати.
Основним змістом праці керівників, фахівців і службовців є виконання загальних та спеціальних функцій управління виробництвом і підприємством, тому їх називають управлінськими працівниками.
Керівник – це працівник, який очолює підприємство, або його виробничий чи управлінський підрозділ, наділений необхідними повноваженнями для ухвалення управлінських рішень у межах своїх прав і компетенції та несе всю повноту одноособової відповідальності за результати роботи підпорядкованого йому колективу.
Фахівці – це найбільша за чисельністю категорія управлінських працівників.
Основне їхнє призначення полягає в пошуку та розробленні оптимальних варіантів рішень з різних напрямків діяльності підприємства. Вони також розробляють різноманітні документи і виконують інженерні організаційні та інші роботи. Це вимагає від них спеціальних теоретичних знань і практичних навичок. Безпосередньо управлінських рішень вони не ухвалюють.
Службовці – це працівники, які виконують різноманітну роботу щодо забезпечення діяльності (обслуговування) керівників і фахівців. Вони здійснюють інформаційно-технологічні операції, такі як збір, фіксація, передавання, перероблення інформації, оформлення, копіювання та розмноження документів, господарське обслуговування тощо.
Управлінські працівники безпосередньо не створюють матеріальних цінностей, проте, істотно впливають на всі напрямки діяльності підприємства, їхня праця спрямована на досягнення необхідних чи оптимальних результатів, за найменших витрат усіх ресурсів. Від досконалості прийнятих ними рішень та організації їхнього виконання залежить ефективність і результати роботи. Праця управлінських працівників с необхідною і повинна бути продуктивною. Вона належить до розумових, творчих та інформаційних процесів.
Особливість управлінської праці полягає і в тому, що її результати важко виміряти кількісно. Результати роботи керівників оцінюються показниками очолюваних ними колективів, а фахівців і службовців – показниками роботи їхніх підрозділів.
Отже, специфічні особливості праці керівників, фахівців і службовців зумовлюють використання погодинної форми оплати їхньої праці на підставі штатно-посадової системи. Основними її елементами є: кваліфікаційний довідник посад керівників, фахівців і службовців; схеми посадових окладів, доплати і надбавки, штатний розпис.
Кваліфікаційний довідник посад керівників, фахівців і службовців належить до нормативних документів, у якому містяться загальногалузеві кваліфікаційні характеристики цих категорій працівників, посадові обов'язки, вимоги до знань і стажу роботи за спеціальністю, рівня та профілю підготовки. У цьому довідникові відображено кваліфікаційні характеристики 132 посад, до кожної з яких входить три розділи: "Посадові обов'язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимого".
В основу оплати праці управлінських працівників покладено посадові оклади, тобто постійна гарантована частина їхньої заробітної плати, шо не залежить від результатів роботи підприємства і підрозділу, в якому вони працюють. Під схемою посадових окладів розуміють повний перелік найменувань посад, необхідних для забезпечення безперебійної діяльності підприємства 3 кожної посади визначено величину посадових окладів та їхнє мінімальне і максимальне значення.
Доплати і надбавки є самостійним елементом заробітної плати, що призначається для компенсації або винагороди за істотні відхилення від нормальних умов праці, які не взято до уваги в посадових окладах. Вони є необов'язковими і непостійними. Умови застосування, величина надбавок і доплат регламентуються законом України "Про оплату праці" та іншими чинними законодавчими актами і відображаються в колективному договорі.
Штатний розпис – це нормативний документ, підприємства, в якому міститься певний перелік посад, кількість працівників за кожною з них, величина їхніх місячних посадових окладів. Складається штатний розпис на підставі раціональної схеми управління підприємством і тилових штатних розписів, чинних у відповідній галузі промисловості. Цей документ щорічно переглядається і затверджується власником або уповноваженим органом чи особою, узгоджується з профспілковим комітетом та входить до тарифної угоди як складова колективного договору підприємства.
Сучасні умови діяльності підприємства не завжди дають можливість гарантувати стабільну заробітну плату за тарифною чи штатно-посадовою системами. У практичній діяльності підприємств, насамперед малих, часто застосовують гнучкі системи оплати праці, під якими розуміють спосіб нарахування заробітної плати, за якого певна її частина ставиться в залежність від особистих заслуг і загальної ефективності роботи підприємства.
До гнучких форм оплати праці належить безтарифна система. Вона за певних умов ефективна для оплати праці робітників, керівників, спеціалістів і службовців. Безтарифна система оплати праці – це спосіб визначення величини заробітної плати, в основу якого покладено принципи часткового розподілу зароблених колективом коштів між працівниками згідно з прийнятими співвідношеннями (коефіцієнтами) в оплаті праці різної якості залежно від рівня кваліфікації, особистого трудового внеску у кінцевий загальний результат праці, тощо. Безтарифна система оплати праці характеризується гнучкістю, простотою і доступністю для сприйняття всіма працівниками. її перевагою є тісний зв'язок величини оплати праці конкретного працівника з фондом оплати праці підприємства, який формується за кінцевими результатами колективної роботи.
Безтарифна система оплати праці не передбачає застосування гарантованих тарифних ставок, посадових окладів, більшості видів премій, доплат, надбавок.
Різні модифікації безтарифної системи оплати праці поширені в акціонерних товариствах та на малих підприємства різних форм власності.
Обчислення заробітної плати кожного працівника за безтарифної системи містить кілька етапів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тарифна і безтарифна системи оплати праці та основні їхні елементи“ на сторінці 3. Приємного читання.
