У практичній діяльності підприємств обчислюють величину середніх показників, що визначаються елементами тарифної системи. До них належить середній тарифний коефіцієнт, середній тарифний розряд робітників і робіт, середня тарифна ставка робітників і робіт. Ці показники необхідні для планування й аналізу кількості робітників, нарахування заробітної плати, визначення величини доплат тощо.
Середній тарифний коефіцієнт групи робіт () визначається за виразом:
(8.36)
де- тарифний коефіцієнт і-го тарифного розряду тарифної сітки;
- трудомісткість групи робіт, що належать до і-го тарифного розряду тарифної сітки, нормо-годин; її – кількість тарифних розрядів.
Середній тарифний коефіцієнт групи робітниківобчислюється аналогічно, проте до уваги береться кількість робітників у кожному розряді, тобто:
(8.37)
де- кількість робітників і-го розряду.
Середній тарифний коефіцієнт групи робітників можна розрахувати за умови, що на підприємстві застосовується єдина тарифна сітка.
Середній тарифний розряд групи робіт (робітників) визначається як середня величина зважена за трудомісткістю робіт (численністю робітників) у такий спосіб:
а) середній тарифний розряд групи робіт ():
(8.38)
б) середній тарифний розряд групи робітників ():
(8.39)
де- тарифний розряд і-ї групи робіт;
- тарифний розряд і-ї групи робітників.
Отже, базою оплати праці, робітників є тарифна система. Проте, вона не забезпечує зв'язку між реальними результатами праці окремого робітника та його оплатою за певний час роботи. Цим зумовлена об'єктивна необхідність застосування конкретних форм і систем оплати праці. Вони дають можливість визначити абсолютну величину заробітної плати робітника на підставі фактичних затрат (результатів) його праці за відповідний час роботи (годину, день або місяць).
Форми і системи заробітної плати встановлюються підприємствами та організаціями самостійно з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами і відображені в колективному договорі. В країнах з розвинутою ринковою економікою системи заробітної плати, що використовуються на підприємствах, розглядаються як ноу-хау і не розголошуються. [43, с.212]
Зараз на вітчизняних підприємствах і виробничо-експериментальних підрозділах науково-технічних та інших організацій найпоширеніші відрядна та погодинна форми оплати праці робітників. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці і конкретним умовам застосування.
За відрядної форми оплати праці в якості її міри використовується кількість виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). За погодинної форми оплати праці основним показником її міри є кількість відпрацьованого робочого часу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тарифна і безтарифна системи оплати праці та основні їхні елементи“ на сторінці 2. Приємного читання.
