де- місячний випуск деталі А.
3. Обчислимо розрахункову періодичність запуску деталей А () за такою формулою:
(5.21)
де- середньоденний випуск деталі А.
4. Приводимо до уніфікованого розрахункове значення періодичності запуску у виробництво деталі А. Доцільними є такі уніфіковані величини періодичності запуску-випуску партій: три місяці, один місяць, 10 днів, п'ять днів і 2,5 дня. Розрахункова періодичність запуску партій деталі А складає 2,5 дня (і), тобто відповідає уніфікованій. Тому розмір мінімальної партії 200 шт. є остаточним.
Розрахунки щодо визначення розміру партій деталей А, Б і В наведено в табл. 5.10.
Таблиця 5.10
Розрахунки визначення розміру партій деталей
| Види деталей | Мінімальний розмір партії (РПмш),игг. | Кратність розміру партії місячному завданню (КРЯ) | Періодичність запуску деталей, (Пгад), дні | Прийнятний розмір партії деталей · (РПпгд). “"• | |
| розрахункова | прийнята | ||||
| А | 60/(6*0,05)-200 | 1600/200-8 | 2.5 | 2.5 | 200 |
| Б | 60/(9*0,05)=201 | 1600/133=12 | 1.7 | 2,5 | 200 |
| В | 60/(7,5*0,05)=202 | 1600/160=10 | 2 | 2,5 | 400 |
Отже, результати розрахунків показують, що прийнятий розмір партії деталей А і Б – 200 шт., деталей В – 400 шт., а прийнята періодичність запуску всіх трьох найменувань деталей – 2,5 дня. Встановлення нормативного розміру партії деталей аналітично-розрахунковим методом є досить трудомістким і вимагає застосування сучасних економіко-математичних методів та комп'ютерної техніки, що для багатьох підприємств, особливо малих та середніх, технологічно неможливо й економічно недоцільно.
На практиці для визначення мінімального розміру партії деталей застосовують два спрощені методи. Сутність першого методу полягає в тому, що розмір партії встановлюється на підставі дотримання умови, за якої частина підготовчо- заключного часу і часу обробки партії деталей на провідній операції технологічного процесу не повинна перевищувати певного відсотку витрат на переналагодження устаткування. Іншими словами, необхідно дотриматися такої умови:
(5.22)
де – відсоток підготовчо-заключного часу від штучного часу на партію деталей на провідній операції технологічного процесу.
Звідси,
(5.23)
Орієнтовні значення відсотка витрат часу на переналагодження зумовлюються складністю устаткування (собівартістю деталей) та кількістю операцій, що виконуються на робочому місці (типом виробництва) (табл. 5.11).
Таблиця 5.11
Приблизні значення допустимих витрат підготовчо-заключного часу на переналагодження устаткування.
| Складність устаткування | Відсоток підготовчо-заключного часу за типом виробництва | ||
| дрібносерійне | середньосерійне | великоссрійне | |
| Дуже просте | 5 | 3 | 2 |
| Просте | 6 | 4 | 3 |
| Середньої складності | 8 | 5 | 4 |
| Складне | 9 | 6 | 5 |
| Дуже складне | 12 | 8 | 6 |
У дрібносерійному виробництві на одному робочому місці виконується більше 20 операцій, у середньосерійному – від 10 до 20 операцій, у великосерійному – до 10 операцій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості оперативно-календарного планування в серійному виробництві“ на сторінці 3. Приємного читання.
