Розділ «2.2. Ідеальні гроші»

2) тільки в гривнях;

3) сума випущених грошей не може перебільшувати суму отримуваних від клієнтів та агентів безготівкових та готівкових коштів.

Зміни у Закон "Про платіжні системи та перекази засобів в Україні" підтвердили що:

1) розраховуватися такими грошима можуть: фізичні особи одна з одною та з іншими юридичними особами;

2) юридичні особи тільки - здійснювати повернення грошей за товари або переказувати їх у безготівкову форму.

Однак, розрахунки у віртуальній валюті (трансакції") показують, що електронні гроші часто використовуються не тільки для "невинних" операцій, наприклад, поповнення рахунку у мобільному телефоні, придбання дитячих іграшок і т. ін. Віртуальні гроші використовуються для здійснення нелегальних і кримінальних операцій (починаючи з торгівлі наркотиками, зброєю, порно-матеріалами і закінчуючи операціями по відмиванню грошей та фінансуванням тероризму). Операції "невинних" розрахунків у інтернет-магазинах, е-формі оплати праці не втрапляють у поле зору фіскальних органів; з них не стягаються податки.

Юристи твердять, що випуск електронних грошей - не є випуск грошей як таких. Це тільки "титульні знаки" (тобто фактично -"ярлики"), рух яких між користувачами відображає переуступку права вимог на внесені реальні засоби (кошти) згідно з нормами Цивільного кодексу. Вони вважають, що електронні гроші - це один суб'єкт регулювання, а права грошової вимоги до боржника - це зовсім інша субстанція, яка має жити у законодавчому полі.

Оскільки значна частина ринку електронних грошей функціонує поза межами контролю держави, назвемо головних учасників такого ринку це: WebVoney; ЯндексДеньги (50% ринку); Global-Money (Ощадбанк); МопеХу (Фідобанк); Максі (Альфа-банк). Міндоходів і зборів неодноразово направляло запити до таких агенцій з вимогою надати інформацію про об'єми продажу товарів та послуг електронними грошима. Відповідь проста: немає технічної можливості надати таку інформацію у оператора.

Кожна країна вибирає свою модель регулювання ринку електронних грошей. Потрібна нормативна база, що регулює випуск та обіг електронних грошей. НБУ орієнтується на Євросоюз та досвід Росії, де емітентами електронних грошей можуть бути не тільки банки. Однак, є і інша точка зору. Згідно з нею, банківська система найбільш жорстко контролюється урядом і забезпечує надійний захист клієнтів у порівнянні з іншими сегментами ринку (незважаючи на декілька банкрутств банків). Тому ринок безготівкових розрахунків, сегментом якого є електронні гроші, має розвиватися не тільки у державних межах.

Практика розвитку ідеальних грошей з кожним днем породжуватиме нові і нові форми їх існування. Проте, скільки і які б форми ідеальних грошей не виникали. - усіх їх об'єднуватиме те, що тут гроші як реальність зникають, залишається лише їх ідеальна форма. У ідеальних грошах повністю усувається реальний рух не лише грошей, але і їхніх знаків. У той же час, діалектичний процес розвитку реальних грошей і зняття їх первинного змісту веде до того, що з'являються ідеальні гроші. Але в тій же мірі, якою мірою ідеальна форма буде втрачати свій зміст, вона має наповнюватися іншим змістом, оскільки природа не терпить порожнечі. Проте вивчення того, що йде за ідеальним етапом - справа майбутнього.