Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Вільшняки поширюються на знижених вологих та сирих ділянках з дерново-підзолисто-глейовими ґрунтами.

Луки займають значні площі і є важливими природними кормовими угіддями. Суходільні луки низькопродуктивні та характеризуються незначним поширенням. Низинні луки приурочені до понижених, добре зволожених ділянок. Основними тут є щучникові, молініеві, дрібноосокові угруповання з переважанням осоки.

Заплавні луки займають великі площі в заплавах приток Дніпра та Прип'яті. В заплавах малих річок переважають болота. До цих луків приурочені різнотравно-злакові, різнотравно-дрібноосоково-злакові та бобово-різнотравно-злакові угруповання.

Характерним елементом природи Полісся є болота. Середня заболоченість становить 8 %, оторфованість коливається від 11 (Волинське Полісся) до 1,2% (Житомирське Полісся).

Із торфових боліт поширені здебільшого низинні, трапляються перехідні та частково верхові. Найрізноманітніший і багатий рослинний покрив мають низинні болота, які перебувають в умовах доброго водно- мінерального живлення в заплавах річок або на межиріччях. Тут переважають безлісі осокові, осоково-сфагнові та підсушені злаково-осокові угруповання. Верхові болота розташовані, звичайно, серед пісків в улоговинах на межиріччях або на піщаних терасах, зрідка в притерасних частинах долинних боліт в умовах поганого мінерального живлення, у зв'язку з чим рослинний покрив їх дуже бідний та одноманітний. Для них характерний суцільний сфагновий покрив, низькорослі пригнічені соснові дерева. З трав'янистих рослин та чагарників тут ростуть лише кілька видів – пухівка, багно, буяхи, кремена, журавлина, росичка, а на дуже зволожених місцях – шейхцерія, очеретянка.

Перехідні болота мають суцільний сфагновий покрив, на них переважають лісові сосново-березово-сфагнові угруповання.

На слабкозакріплених пісках поширені здебільшого злаково-різнотравні угруповання. Рідше піски вкриті пригніченими покривленими сосонками. Знижені ділянки цілком укриті вересовими пустищами.

В.С. Давидчук та співавт. [82–85, 374] розробили на ландшафтній основі низку карт умов міграції радіонуклідів, за якими територію ЗВіЗБ(О)В віднесено до кислого та кислого глейового класу міграції радіонуклідів. Типізація території проведена за такими чинниками: змив, інфільтрація, транзит та акумуляція.

За поєднанням ландшафтних чинників стоку переважну частину радіаційно забруднених територій Українського Полісся зараховано до площ з абсолютним переважанням інфільтрації над поверхневим стоком. Виведення земель з-під господарського використання, припинення функціонування меліоративних систем обумовлюють відновлення характерних для цієї території болотних ландшафтів, підвищення рівня ґрунтових вод, що призводить до підсилення ролі інфільтраційної складової стоку у водній міграції радіонуклідів.

Близько половини запасів 137Cs і 90Sr на території ЗВіЗБ(О)В зосереджено на позазаплавних водозборах, які за сукупністю ландшафтних чинників характеризуються мінімальною схильністю до поверхневого стоку.

Кліматичні та ландшафтно-геохімічні чинники самоочищення

Рис. 3.3. Кліматичні та ландшафтно-геохімічні чинники самоочищення

Заплави р. Прип'ять та її приток, де знаходиться решта запасів 137Cs і 90Sr, є потенційно найнебезпечнішим джерелом винесення радіонуклідів за межі ЗВ не лише під час екстремально високих повеней 1–5 % забезпеченості, а й у разі звичайних повеней 40–50 % забезпеченості, як, наприклад, взимку 1992 р. та влітку 1993 р.

Отже, фізико-географічні чинники відіграють визначальну роль у формуванні поля радіоактивного забруднення та латеральних потоків радіонуклідів і винесенні їх за межі відчужених територій (рис. 3.3).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся
  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви