Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Отже, антропогенне втручання на етапі ліквідації пожежі і наслідків Чорнобильської катастрофи (внесення в аварійний реактор і навколишнє середовище важких металів, токсичних органічних та неорганічних сполук, здійснення низки водоохоронних заходів) поряд з короткочасним позитивним ефектом призвело до вторинного поширення радіоактивних і токсичних речовин. Слід зазначити, що більшість заходів, ужитих у форс-мажорних умовах, коли ситуація вимагала негайних радикальних рішень, були обґрунтованими та необхідними. Проте негативні наслідки антропогенного втручання майже не вивчалися, а було рекомендовано широке застосування з метою пилопригнічення полімерних матеріалів, що порушують стабільність екосистем і швидко руйнуються у природних умовах.

Лише застосування реабілітаційних заходів у сільському господарстві, рекомендованих для ведення господарчої діяльності і в звичайних умовах, на радіаційно забруднених територіях дало однозначно позитивний ефект – істотне зниження дозових навантажень.

Швидкість самовідновлення екосистем, функціональні властивості яких порушені внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається в першу чергу техногенними чинниками під час аварійного викиду радіонуклідів і на етапі ліквідації наслідків забруднення екосистем – щільністю забруднення території, формою випадінь, характером реабілітаційних заходів (рис. 2.7).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії
  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви