Отже, антропогенне втручання на етапі ліквідації пожежі і наслідків Чорнобильської катастрофи (внесення в аварійний реактор і навколишнє середовище важких металів, токсичних органічних та неорганічних сполук, здійснення низки водоохоронних заходів) поряд з короткочасним позитивним ефектом призвело до вторинного поширення радіоактивних і токсичних речовин. Слід зазначити, що більшість заходів, ужитих у форс-мажорних умовах, коли ситуація вимагала негайних радикальних рішень, були обґрунтованими та необхідними. Проте негативні наслідки антропогенного втручання майже не вивчалися, а було рекомендовано широке застосування з метою пилопригнічення полімерних матеріалів, що порушують стабільність екосистем і швидко руйнуються у природних умовах.
Лише застосування реабілітаційних заходів у сільському господарстві, рекомендованих для ведення господарчої діяльності і в звичайних умовах, на радіаційно забруднених територіях дало однозначно позитивний ефект – істотне зниження дозових навантажень.
Швидкість самовідновлення екосистем, функціональні властивості яких порушені внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається в першу чергу техногенними чинниками під час аварійного викиду радіонуклідів і на етапі ліквідації наслідків забруднення екосистем – щільністю забруднення території, формою випадінь, характером реабілітаційних заходів (рис. 2.7).
Фізико-географічні чинники самоочищення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії“ на сторінці 2. Приємного читання.
