Щільність забруднення

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Лише в об'єкті “Укриття” постійно знаходиться близько 1000 м3 води, яка поряд з іншими радіонуклідами містить тритій. Близько 500 м3 цієї води надходить у водоносні горизонти і р. Прип'ять. Інші об'єкти концентрації тритію, що потребують постійного нагляду, – це став-охолоджувач ЧАЕС, ПЗРВі ПТЛРВ [164, 272].

Існує низка чинників, здатних дестабілізувати досягнутий рівень радіаційної та радіоекологічної безпеки об'єкта “Укриття”. Найнебезпечнішими з них є проникнення води в скупчення матеріалів, що діляться, та, як наслідок, підвищення ефективного коефіцієнта розмноження нейтронів у системі аж до виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції. Крім того, вода руйнує матриці паливовмісних матеріалів, розчиняє ізотопи, що діляться, довго існуючі радіонукліди і сприяє їх пересуванню по внутрішніх приміщеннях 4-го блока. В кінцевому наслідку це може призвести до виходу довгоіснуючих радіонуклідів, у тому числі тритію, у геологічне середовище.

Вода надходить в об'єкт “Укриття” у вигляді атмосферних опадів, конденсату, а також із техногенних джерел. Основним джерелом вологи є атмосферні опади, які практично безперешкодно проникають всередину об'єкта через зруйновану гідроізоляцію легкої крівлі (близько 1950 м3/рік). Верхня межа надходження конденсаційної вологи становить близько 1650 м3/рік. Із техногенних джерел надходить не більше 180 м3 вологи за рік, в основному із системи пилопригнічення.

Отже, протягом року в приміщення блока “Б” об'єкта “Укриття” може проникати близько 3300 т вологи, включаючи 1500 т атмосферних опадів, 180 т техногенних розчинів і 1650 т конденсату.

Здебільшого волога видаляється з приміщень блока “Б” унаслідок процесів випаровування в осінньо-зимовий період (вересень–квітень) та неорганізовані протікання. Верхня межа кількості вологи, що може випаруватися в цей період, становить 2100 м3 • рік-1. Унаслідок неорганізованих протікань за межі приміщень 4-го блока виходить близько 1320 м3 високоактивних блочних вод [232]. Концентрація тритію в блочних водах сягає 23 кБк • дм-3 [349]. З урахуванням цих даних винесення тритію за межі об'єкта “Укриття” може досягати 30, а з урахуванням випаровування – 80 МБк • рік-1 [201].

Іншим шляхом забруднення водного середовища є змив радіоактивного забруднення із зовнішньої поверхні конструкції об'єкта “Укриття” атмосферними опадами. Зливневі води, які стікають з крівлі машинного залу, характеризуються середньою сумарною активністю 40–50, а з каскадної стінки – до 340–500 Бк • дм-3. На жаль, детальні дослідження кількісного і якісного складу цих вод не проводилися. За деякими кількісними оцінками, ця величина сягає 542 дм3 • с-1 у період опадів, що становить 200 м3 • рік-1 радіоактивно забруднених вище допустимих нормативів вод. Оскільки проектних систем зливневої каналізації на об'єкті немає, то ці води надходять безпосередньо на майданчик, в існуючі системи каналізації і далі у водойму-охолоджувач.

З урахуванням того що основні приміщення, де накопичуються водні маси, знаходяться вище рівня ґрунтових вод, забруднення може проникати

Таблиця 2.5

Розрахункові потоки радіонуклідів на території ЗВіЗБ(О)В та з об'єкта “Укриття” у іипадку аварійних ситуацій [328]

ПотікСумарна активність, n • 1011 Бк • рік-1Ймовірність реалізації аварійної ситуації, рік-1
Винесення водами р. Прип'ять за межі зони унаслідок змиву із заплави за повені 25 %-го наповнення
без захисних споруд18,50,25
із захисними спорудами110,25
Вітрове перенесення
у разі пожежі1,1-1,50,2
у разі смерчу над зоною0,11-6,30,05
Викид довгоіснуючих радіонуклідів у разі завалення покрівельних конструкцій об'єкта “Укриття”15510-2-10-4

у підземні води. Проте всі проведені дотепер дослідження свідчать про відсутність прямого зв'язку внутрішньоблочних вод з навколишнім середовищем, тому можна говорити лише про фільтрацію крізь мікротріщини бетонних конструкцій. Численні дослідження, що провадяться з 1988 р., ані підтверджують, ані спростовують таку можливість.

Рівень блочних вод у машинному залі нижче за рівень ґрунтових вод (з 1996 р. останній підвищився майже на 1 м і нині знаходиться на позначці 110,7–110,8 м), тобто можливе виникнення зворотного градієнта тиску. Слід також зазначити, що починаючи з 1996 р. внутрішньоблочні води машинного залу та деаераторної етажерки регулярно відкачують; при цьому не зафіксовано жодної кореляції з рівнем ґрунтових вод. Отже, імовірність реального проникнення внутрішньоблочних вод у підземні надзвичайно невисока. Дослідження ґрунтових вод у цілому підтверджують ці припущення.

Резюмуючи вплив водного фактора об'єкта “Укриття”, можна дійти висновку, що сучасний вплив власне об'єкта на зміну стану аквасфери та літобіосфери, так само як і повітряного середовища, незначний. Проте зростає значення водного фактора, що пов'язано зі збільшенням міграційної здатності радіоактивних речовин всередині об'єкта, внаслідок як деструкції паливовмісних мас, так і збільшення запасів розчинених та колоїдних форм радіонуклідів у водних масах і донних відкладах частково затоплених приміщень [231].

Поряд з ризиками поширення радіоактивності за межі Зони відчуження внаслідок часткового руйнування об'єкта “Укриття” чи з пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів винесення радіонуклідів водним шляхом через річкову систему Дніпра міцно утримує провідне місце (табл. 2.5).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Щільність забруднення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення
  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви