Інтегральним показником інтенсивності акумуляції l37Cs із ґрунту окремими тканинами та органами сосни був коефіцієнт переходу (Кп), який розрахований за рівнянням (5.13) як відношення питомої активності l37Cs у певній тканині чи органі сосни (Бк • кг-1) до щільності забруднення ґрунту радіонуклідом (кБк • м-2), тому мав розмірність м2 • кг-1 • 10-3. Дослідження показали, що багаторічна динаміка значень Кп цілком відповідала описаній нами вище для питомої активності l37Cs у відповідних тканинах та органах сосни у відповідні роки (рис. 5.12).
У сухих борах середнє значення Кп збільшилося у стовбурній деревині з 1,98 ±0,21 у 1988 р. до 6,45 ±1,32 у 2002 р.; у корі внутрішній за аналогічний період – з 19,3 ±3,1 до 49,4 ±5,9; у гілках – з 3,87 ±0,54 до 19,9 ±3,1; у шпильках – з 37,8 ± 4,7 до 106 ± 15; в однорічних пагонах – з 15,5 ± 2,0 до 109 ± 17. На відміну від наведених даних щодо тканин та орга-
Рис. 5.12. Динаміка середніх значень Кп 137Cs у різних тканинах та органах сосни в лісових ценозах спряжених ландшафтів.
Роки: 1 – 1988, 2 – 1995, 3 – 2002
нів сосни, для кори зовнішньої за цей самий період Кп зменшився у середньому від 28,7 ± 4,6 до 17,5 ± 2,6. Аналогічна картина була типовою для усіх досліджених едафотопів, які формували спряжені ландшафти.
Слід також звернути увагу на істотні відмінності як середніх значень вмісту 137Cs, так і значень Кп у тому самому органі чи тканині сосни у кожний з років спостережень у різних едафотопах. Порівняльний аналіз відповідних даних дав змогу дійти висновку, що за інтенсивністю акумуляції 137Cs сосновим деревостаном у цілому вивчені едафотопи можна розмістити в такому порядку: ФA5 > A2 > A1 > В3. Отже, у системі спряжених ландшафтів чітко проявляється загальна закономірність інтенсивнішого надходження радіонукліда з фунту до рослин у більш бідних умовах порівняно із багатими та у більш вологих порівняно із сухими. Проте слід зауважиш, що для деяких тканин і органів сосни згаданий порядок едафотопів був іншим. Наприклад, за середнім значенням Кп деревини без кори едафотопи розміщували-
Рис. 5.13. Динаміка забруднення сосни 137Cs у геохімічно спряжених ландшафтах
ся у ранговому ряду , а для однорічних пагонів – у ряду
Починаючи з 1990–1991 pp. забруднення сосни визначається кореневим шляхом надходження радіонуклідів [352]. Коефіцієнт геохімічного переходу, розрахований з рівняння (5.14), для сосни в межах геохімічно спряжених ландшафтів експоненційно зростає. Динаміка накопичення описується кривою
(5.14)
де – константа швидкості накопичення l37Cs у сосні (рис. 5.13).
Забруднення сосни l37Cs і величинау межах геохімічно спряжених ландшафтів за однакової щільності забруднення ґрунту зростають відповідно до приросту біомаси в ряду
(табл. 5.26). Швидкість самоочищення лісових екосистем підвищується у протилежному ряду та для більшості ландшафтів визначається швидкістю радіоактивного розпаду. Період біологічного напівочищення сосни (Т1/2 (біол.)) становить 15–250 років.
Таблиця 5.26
Характеристика біогеохімічного потоку з ґрунту в деревину сосни (дерево в цілому) для геохімічно спряжених ландшафтів
| А1 | А5 | А2 | В3 | |
| Рівень ґрунтових вод, м | 3-5 | 0,1 | 2-3 | 1,3-1,5 |
| 0,0028 | 0,0044 | 0,011 | 0,046 | |
| 0,12 | 0,19 | 0,48 | 2,0 | |
| 247 | 157 | 63 | 15 | |
| 0,018 | 0,026 | 0,097 | 0,14 |
КГП(М)
Рис. 5.14. Динаміка мобільної форми 137Cs і КГП(М) для лісової екосистеми сосни в межах геохімічно спряжених ландшафтів
З огляду на те що біогеохімічні потоки радіонуклідів є відображенням динаміки мобільної форми, для потоку в системі ґрунт–сосна розраховано КГП відносно мобільної форми (КГП(М)):
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Едафотоп A5 (мокрий бір)“ на сторінці 2. Приємного читання.
