Передмова

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

В останні роки встановлено, що швидкість самоочищення поверхневих водних систем, подібно наземним екосистемам, також визначається швидкістю трансформації радіонуклідів у ґрунтах водозбірних територій та донних осадах [36, 376].

Тому процеси самоочищення природного середовища в зоні впливу радіаційної аварії у наш час надійно прогнозуються з позицій концепції формоутворення, заснованій на синхронізації процесів міграції і трансформації, кінетичній моделі трансформації радіонуклідів і її часових параметрах.

Проте недостатній рівень узагальнення аналітичних даних у галузі радіогеохімії, радіогідрогеоекології, радіобіології тощо, спряженого вивчення радіаційно забруднених екосистем фахівцями різних галузей науки та невизначеність єдиного ідеологічного підходу до наукових досліджень у галузі радіоекології загалом зазвичай призводять до недостатньо обґрунтованих управлінських рішень, пов'язаних з локальним втручанням у навколишнє середовище, що спричинює непередбачувані наслідки. Економія коштів, спрямованих на наукові дослідження, як правило, веде принаймні до марнотратства при впровадженні реабілітаційних заходів. В останні роки наукова громадськість, що дійшла цього висновку, об'єднаними зусиллями видала низку фундаментальних праць з питань екологічної безпеки в зоні впливу Чорнобильської катастрофи [1, 2, 12, 58, 64, 74, 75, 232, 333, 334]. Використовуючи головні підходи, визначені у цих працях, співпрацюючи з провідними вченими України – геохіміками, гідрогеологами, географами, радіо- біологами, автори монографії за власними та літературними даними провели узагальнення радіоекологічних досліджень для визначення основних процесів, що сприяють самоочищенню радіаційно забруднених екосистем. З метою визначення критеріїв самоочищення радіаційно забруднених екосистем Українського Полісся узагальнено результати спільних досліджень Інституту геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України, Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства “Екоцентр” МНС України, Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень, Поліської філії Українського ордена “Знак Пошани” науково- дослідного інституту лісового господарства і агромеліорації ім. Г.М. Висоцького.

Реалізація емпіричних, статистичних, фізико-математичних і геохімічних методів узагальнення аналітичних даних полягає у використанні другого закону термодинаміки для моделювання трансформації забруднювача в навколишньому середовищі, що в спрощеному вигляді являє собою суму експоненційних закономірностей, дискримінованих для конкретних умов, де напрям процесу задає експериментатор. Інакше кажучи, в експериментальних умовах, де задано напрям процесу, перший член рівняння визначає спрямованість і швидкість перебігу процесу. В цих умовах, ураховуючи чутливість радіометричного обладнання та похибку експерименту, для апроксимації даних і моделювання можливо обмежитись, за винятком випадків наявності антагоністичних процесів, формальним експоненційним (логнормальним) рівнянням.

Завдяки цьому підходу автори визначили константи швидкості трансформації радіонуклідів у ґрунтах і поверхневих водних системах, біогеохімічної міграції у лучних і лісових екосистемах, які ведуть до самоочищення природного середовища від радіоактивного забруднення. Взаємозв'язок між процесами абіогенної трансформації та біогеохімічної міграції визначається концепцією формоутворення в геохімії техногенних радіонуклідів, розробленою д-ром теол.-мінерал, наук Г.М. Бондаренком.

Автори висловлюють глибоку подяку А А. Вальтеру, А. І. Самчуку, Л.В. Кононенко, О.В. Пушкарьову, І.В. Садолько, Т.І. Коромисліченко, К.І. Дренькало, Ю.О. Іванову, А.М. Архіпову, С.А. Паскевичу, О.Л. Шевченку, В.С. Давидчуку, В.О. Кашпарову за допомогу в отриманні аналітичних даних, пробовідбір та створення картографічних матеріалів.

Автори сподіваються, що ця монографія допоможе читачам ближче ознайомитися з новітніми досягненнями в галузі радіоекологічної геохімії. Побажання і пропозиції читачів із вдячністю враховуватимуться у подальших дослідженнях.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передмова“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова
  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви