Біогеохімічні потоки радіонуклідів

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

• 1) недостатній, коли збільшення вмісту справляє стимулюючу дію;

• 2) оптимальний, коли продуктивність рослин максимальна;

• 3) надлишок, коли підвищення вмісту призводить до зниження продуктивності;

• 4) летальний, коли життєдіяльність рослини неможлива.

Бар'єрне накопичення властиве рослинам, здатним захищатися від надлишкового проникнення токсичних елементів у тканини, за високого вмісту останніх у живильному середовищі. При цьому в одних і тих самих рослин бар'єрне накопичення в одних органах може супроводжуватися безбар'єрним в інших. В умовах бар'єрного накопичення токсичної дії звичайно не спостерігається, а на аномаліях токсичних елементів у ґрунтах для всіх активних органів рослин (листя, квіти) характерний бар'єрний тип накопичення.

До безбар'єрного типу належать невелика кількість груп мохоподібних і лишайників, а також окремі анатомічні частини більшості бар'єрних – корені трав'янистих, кущових і деревних рослин, зовнішні шари кори стовбурів дерев і деякі інші.

Найнебезпечнішими в біологічному аспекті забруднювачами, які надійшли в біосферу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, є довгоіснуючі радіоактивні ізотопи стронцію, цезію і плутонію. Будучи хімічними аналогами елементів-біофілів, ці радіонукліди включаються в біологічний колообіг і зумовлюють довготривале дозове навантаження на екосистеми. Радіонукліди здатні надходити до рослинності внаслідок зовнішнього і внутрішнього забруднення і включатися як до покривних, так і до внутрішніх тканин.

Для оцінки надходження радіонуклідів з ґрунту в рослинність використовують різні показники. Найчастіше застосовують один з них – коефіцієнт накопичення (Кн), який визначається співвідношенням вмісту радіонуклідів в одиниці маси акцептора (рослини) і донора (ґрунту).

Накопичення радіонуклідів розглядають як суму зовнішнього (аерального) і внутрішнього (через кореневу систему) забруднення.

Зовнішнє забруднення визначається, в основному, двома чинниками: кліматичними умовами місцевості і висотою рослинності. Так, у пустельних районах коефіцієнт накопичення може сягати 0,1, для екосистем помірного клімату він на два порядки нижчий. Оскільки основна частина вітрового перенесення часток ґрунту відбувається на висоті до 1 м від поверхні, деякі види трав, лишайники і мохи характеризуються вищим Кн порівняно з високими рослинами.

Близьким до поняття Кн є ґрунтовий коефіцієнт пропорційності (переходу) Кп, який визначається співвідношенням питомої концентрації радіонукліда в рослині до щільності забруднення ґрунту.

Питання радіаційної чутливості рослин до хронічного опромінення, створеного внаслідок радіоактивного забруднення ґрунту і накопичення радіонуклідів тканинами рослин, вивчені менше, ніж до зовнішнього опромінення. Особливості біологічної дії радіонуклідів пов'язані з нерівномірним розподілом дозових навантажень на окремі частини і органи рослин, які визначаються процесами міграції, накопичення і перерозподілу забруднювачів у ґрунтах і безпосередньо в самих рослинах.

Поведінка радіонуклідів у системі ґрунт–рослини аналогічна поведінці їх стабільних аналогів. Швидкість перенесення радіонуклідів по трофічних ланцюгах залежить від вмісту носіїв, часто роль неізотопних носіїв більш значуща, ніж ізотопних, оскільки концентрації їх відрізняються на порядки. Наприклад, концентрація стабільного 88Sr у ґрунті в середньому становить (2–3)10-3, а кальцію – 1,4 %.

Перехід радіонуклідів з ґрунту в рослинність найчастіше вивчають на культурних рослинах, хоча відомо, що дикорослі здатні накопичувати значні кількості зольних елементів.

Лісова рослинність відзначається високою ємністю поглинання стосовно радіонуклідів, що пов'язане з наявністю значно розгалужених поверхонь (листя, хвоя, дрібні гілки). Так, наземна частина сосново-березового лісу затримує понад 40 % радіоактивних випадінь, сосновий приріст – 90, густі ялинні посадки – майже 100 %. Висока поглинальна здатність хвойних порід зумовлена тим, що поверхня багаторічної хвої може цілорічно концентрувати радіонукліди.

Акумуляція радіонуклідів рослинами залежить від таких факторів: фізико-хімічних властивостей радіонуклідів, агрохімічних характеристик ґрунтів, біологічних особливостей рослин, агротехнічних засобів тощо.

Надходження радіонуклідів у рослини визначається їх біофільністю і оцінюється за коефіцієнтом біологічного поглинання (КБП), за допомогою якого порівнюють концентрацію нукліда в золі рослин і ґрунті (табл. 5.5) [289].

За ступенем акумуляції рослинами хімічні елементи поділяють на 5 груп:

• сильного накопичення, Кн > 10;

• слабкого накопичення, КН1–10;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біогеохімічні потоки радіонуклідів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів
  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви