Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Рис. 4.4. Середньорічний вміст радіонуклідів у ґрунтових водах на проммайданчику об'єкта "Укриття"

частинками. У подальшому швидкість радіоактивного розпаду перевищуватиме швидкість надходження радіонуклідів з частинок у ґрунтовий поглинальний комплекс.

Процеси розчинення твердої фази опроміненого палива визначають швидкість поширення 137Cs і 90Sr за межі об'єкта “Укриття” в умовах постійного зволоження паливовмісних матеріалів (ПВМ). Розрахунки за даними [327] свідчать, що понад 2•1017 Бк 90Sr та 1,8510і7 Бк l37Cs, що містилися в об'єкті, залучається до міграційних процесів. На підтвердження єдиного механізму свідчить висока відповідність динаміки вмісту 90Sr та 137Cs у ґрунтових водах проммайданчика об'єкта “Укриття” [29] (рис. 4.4). Коефіцієнт кореляції між цими величинами 0,99.

Прогнозовані кількості залучених у міграційні процеси 137Cs і 90Sr, які містяться у складі паливної компоненти ПЗРВ і ПТЛРВ, становлять 1,7•1015 та 2,7• 1015 Бк відповідно.

Розміри паливних частинок визначають за логнормальним законом розподілу [358]:

(4.5)

де d – діаметр частинок, мкм; т - 1,15 (математичне очікування логарифма діаметра частинки); s = 0,75 (середньоквадратичне відхилення логарифма діаметра частинки).

Розрахований за цією формулою середній діаметр частинки становить 4,17 мкм за стандартного відхилення 3,62.

Припустивши, що частинки сферичні, і знаючи їх діаметр, можна оцінити питому поверхню частинок [358]:

(4.6)

Частинки конденсаційного типу утворювалися аналогічно частинкам глобальних випадінь. Основною відміною конденсаційних частинок чорнобильського викиду є їх значно вища радіоактивність і вміст конструкційних матеріалів. Форма цих частинок майже завжди кулеподібна. їхній колір залежить від типу носія. Відстежено приуроченість 106Ru до оксидів заліза. Трапляються кулеподібні частинки з ускладненою формою внаслідок налипання на поверхню дрібніших частинок.

Контури носіїв майже завжди хвилясті через імпрегновані у поверхню неправильної форми уламки розміром 10–20 нм, що містяться у великій кількості. Середній розмір їх 60–70 нм у скупченнях і до 500 нм для окремих частинок.

Незалежно від розміру мікрорельєф поверхні кулястих носіїв радіонуклідів різноманітний – значно поширені майже ідеально правильної форми кулеподібні частинки з гладкою поверхнею – аморфні з аномальним розподілом густини скла; або навпаки, з мілкими чи рідше глибокими вибоями на поверхні, з безладно розвинутими найдрібнішими рівчаками [276].

Ахтивність більшості конденсаційних частинок визначалася практично одним чи двома радіонуклідами (144Се, 106Ru, 144Ce+106Ru, 144Ce+137Cs, l34Cs+137Cs). Найчастіше траплялися частинки з переважною кількістю 106Ru (до 50 %) та 95Zr (до 25 %) за незначної активності інших радіонуклідів: 14,Се+144Се (до 3 %), 140Ва (2,5 %), 137Cs (0,8 %), 131І (0,4 %), 134Cs (0,5 %) [45, 276].

Більшість радіонуклідів – складових конденсаційних частинок – розпалися протягом 10 років після катастрофи. Визначальним дозоутворювачем сьогодення на території переважно конденсаційних випадінь є l37Cs, до 25 % якого у складі конденсаційних випадінь знаходилося у водорозчинній формі [44]. Швидкість надходження 137Cs із частинок конденсаційних випадінь на декілька порядків перевищує таку для паливних [36]. Тож на

Фізико-хімічні критерії самоочищення наземних екосистем від радіаційного забруднення

Рис. 4.5. Фізико-хімічні критерії самоочищення наземних екосистем від радіаційного забруднення

території України, забрудненій цим типом випадінь, 137Cs повністю включений у біогеохімічні процеси міграції.

Деструкція твердофазних випадінь відбувається унаслідок низки процесів, зумовлених фізико-хімічними перетвореннями частинок під впливом навколишнього середовища. Швидкість мобілізації радіонуклідів на різних слідах випадінь перевищує швидкість розчинення частинок від 2 до 10 разів [34, 42, 143, 157, 167, 190, 398, 399].

Руйнування уранової матриці внаслідок радіолізу [225) та мікробіологічної діяльності в ґрунтах [128] також призводить до утворення мобільних форм радіонуклідів. Розрахована в праці [225] швидкість розчинення матриці уранових частинок за енергії α-частинок на розділі фаз UO2–Н2O 3,5– 4,5 МеВ становить (2–4)10-10 с‑1. Цей процес відбувається в 2–10 разів повільніше, ніж накопичення радіонуклідів за межами твердої фази паливних частинок унаслідок розчинення (табл 4.1). Тож провідним процесом мобілізації радіонуклідів, що не залежить від геохімічних умов середовища, а лише від фізико-хімічних властивостей випадінь та елементів, є вилуговування з частинок випадінь.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь
  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви