Розділ «3.5. Застосування мовних засобів»

Термін у діловому мовленні

Термін - це слово в особливій функції: не лише назвати предмет чи поняття, а й дати їм точне визначення. Тому терміни вживаються лише в деяких сферах мовлення (наука, публіцистика, техніка, діловодство тощо). Характеризуються вони великою точністю значення, відсутністю образних, експресивних, суб'єктивно-оцінних відтінків.

Терміни створюються засобами власної мови (діловодство), запозичуються (бартинг) або "конструюються" з власномовних і запозичених складників (фототелеграма).

Вживані у діловому стилі мовлення терміни підпорядковуються тим же законам, що й в інших стилях: вони з'являються, уточнюються, розмежовуються із загальновживаними близькими за значенням словами, кодифікуються (тобто закріплюються в словнику), вибувають зі складу активних, переходячи в пасив (сьогодні цей процес актуалізується). Усе це, як підкреслює проф. Потелло Н.Л., ставить працівника сфери управління перед необхідністю зміну мові службової документації [152].

Змінність термінології діловодства пов'язують ще й з тим, що кожне управління, кожна галузь промисловості, торгівлі, культури, науки, освіти послуговується своєю термінологією. До того ж діловий стиль обслуговує ще й виробництво. Ці складні, взаємопов'язані стосунки й спричиняють строкатість термінології документів

Вимога до вживання термінів

Використання професіоналізмів

Професіоналізми - це слова або вислови, властиві мові певної вузької професійної (рідше - соціальної) групи людей, поставлених в особливі умови життя та праці.

Виникають професіоналізми удвох випадках: коли та чи інша спеціальність або вид занять не мають розвиненої термінології (це, наприклад, полювання, рибальство, різні ігри тощо) або як розмовні неофіційні замінники наявних у певній галузі термінів. Остання група велика й досить активно поповнюється. Такі професіоналізми, як правило, загальнозрозумілі, а часто й загальновживані, проте вони не належать до літературної мови (наприклад, пересадка замість трансплантація, вушник замість отоларинголог тощо).

Професійний жаргон - це теж замінники термінів, але слова або зіпсовані, скалічені, або знижені, а то й просто непристойні. Вживаються в повсякденному мовленні багатьох працівників підприємств, організацій, установ. Доки вони побутують лише в усному мовленні й не виходять за межі вузького кола мовців - шкода від них невелика: псується мова тільки тих людей, які вживають такі "професіоналізми" в усіх випадках життя, а не в окремих ситуаціях.

Професіоналізми-жаргонізми засмічують мову ділових паперів, утруднюють спілкування й знижують загальний рівень мовної культури документів.

Нові професіоналізми-жаргонізми постійно творяться за допомогою префіксів, суфіксів та словоскладання (в межах колективу, підприємства, відомства). Серед творних префіксів, проф. А.П. Коваль [102] виділяє найпопулярніші до-(доукомплектувати, дообстежити, дооформити, дообладнати), не&о-(недопромисел, недовнесок, недополив), за-(залозунгувати, запроцентувати), пш~(надплановий) серед суфіксів особливо продуктивні -ість (плинність, стрибучість, бойовитість), -аж (типаж, листаж), -ція (маршрутизація, докваліфікація) та інші.

Для утворення нових слів, професіоналізмів-жаргонізмів широко використовуються частини слів, основи слів та цілі слова. З'являються словосполучення і слова досі не відомі в літературній мові, наприклад: маловісна корова ("корова некондиційної ваги"), тонно-кілометр-брутто (поєднані непоєднувальні слова) тощо. Сюди ж можна віднести неграмотні скорочення слів. Коли в тексті документа зустрічається кілька таких слів, складається враження, що весь він написаний не українською мовою, а "рубаним" жаргоном (ветогляд, облтранс, райветлікарня, санепідстанція, молзавод та ін.).

Терміни визначаються своєю емоційною нейтральністю, відсутністю образності. Професіоналізми-жаргонізми, навпаки, зберігають емоційність (часто іронічну або негативну, образливу), іноді виразно передають якийсь образ: проектувати з чистого місця, екстраполювати стелю (жаргон проектувальників); дебет кредит обганяє, липовий баланс, заморозити рахунки, збити в купу рахунок (бухгалтерський жаргон).

Причини впровадження суржику