Розділ «2.3. Складання та оформлення організаційно-розпорядчих документів»

3) посадові.

В управлінській практиці використовують як типові, так і індивідуальні інструкції. Типові звичайно видають органи державної влади або органи вищого рівня.

Інструкція повинна мати такі обов'язкові реквізити:

o назва установи;

o назва структурного підрозділу (у разі оформлення посадової інструкції");

o назва виду документа (ІНСТРУКЦІЯ, ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ);

o дата і номер;

o місце складання або видання;

o заголовок до тексту;

o гриф затвердження;

o текст;

o підпис;

o візи.

Заголовок інструкції має чітко визначати ті питання, об'єкти або осіб, на яких вона поширюється, наприклад: Посадова інструкція інспектора з контролю, Про охорону праці на підприємстві.

Як правило, перший розділ інструкції має назву "Загальні положення". У ньому зазначають мету розроблення, галузь (сферу) її застосування, порядок і обов'язковість використання, нормативно-правові акти, на підставі яких розроблено інструкцію. Інструкція є документом тривалої дії, тому зазначається дата її введення в дію, а також згадується про відміну попередньої інструкції.

Текст інструкції викладають у логічній послідовності і групують за розділами, підрозділами, пунктами, підпунктами, які нумерують арабськими цифрами. Кількість розділів та їх логічний взаємозв'язок визначає укладач інструкції. Текст має бути коротким, точним, зрозумілим. За манерою словесного викладу текст інструкції притаманний вказівний характер, тому доцільно використовувати чіткі формулювання зі словами: "встановлюється", "не допускається", "забороняється" тощо. Наприклад: "Секретарі структурних підрозділів зобов'язані щомісячно подавати в канцелярію відомості про документообіг".

У посадовій інструкції обов'язково мають бути присутні такі розділи:

1. Загальні положення;

2. Завдання та обов'язки;

3. Права;