Розділ 38 Зворушена

Іян провадив:

— Я б хотів поговорити з Бандою приватно, якщо ти не заперечуєш. Чи існує якийсь спосіб це зробити?

«Що-за нечуване зухвальство! Скажи йому в біса ні! Мені не подобається цей чоловік».

Я поморщилася.

— Що вона сказала?

— Вона сказала ні,— вимовила я якомога лагідніше. — І що ти… їй не подобаєшся.

Іян весело засміявся.

— Я поважаю її точку зору. Я поважаю її. І розумію. Але спроба була того варта, — він зітхнув. — Публіка нам ні до чого.

«Про що це він?» — прогарчала Мелані.

Я скривилася. Не люблю, коли вона сердиться. Наскільки вона лютіша за мене!

«Звикай».

Іян поклав руку мені на щоку.

— Я дам тобі час подумати, о’кей? Прояснити свої почуття.

Я спробувала об’єктивно оцінити його руку. Вона ніжно гладила мою щоку. Це було… приємно. Звісно, не так, як тоді, коли мене торкався Джаред, але з обіймами Джеймі також не зрівняти. Якось по-іншому.

— Мабуть, тобі доведеться чекати довго. Знаєш, усе це якось дивно, — мовила я.

— Знаю, — усміхнувся Іян.

Саме тоді я зрозуміла, що хочу йому подобатися. Хоча досі не могла вирішити щодо іншого — його долоні на моєму обличчі, пальців на руці. Однак мені хотілося подобатися йому, хотілося, щоб він думав про мене тільки хороше. Тому я не наважувалася сказати правду.

— Знаєш, мені здається, що справа не в мені,— прошепотіла я. — Це все через тіло Мелані… Вона симпатична, правда ж?

— Так, — кивнув він. — Мелані — дуже симпатична дівчина. Я б навіть сказав — уродлива, — його рука потягнулася до забитої щоки, пальці ніжно погладили шерехату шкіру. — Навіть незважаючи на те, щó я зробив з її обличчям.

За інших обставин я б одразу заперечила, нагадала би, що він тут ні до чого. Але я була така спантеличена, що голова йшла обертом, і я не могла зліпити докупи й двох слів.