Іян міцно стиснув губи.
— Гадаю, ти поки що не знаєш, як реагувати саме на це.
— Ні… тобто так. Я… я просто не знаю…
— Все гаразд. Ти ж не чекала такого повороту. Мабуть, це… дивно.
Я кивнула.
— Так. Не просто дивно. Неможливо.
— Скажи мені одну річ, — мовив Іян за мить.
— Якщо я знаю відповідь.
— Це не важке запитання.
Він не одразу поставив запитання. Натомість потягнувся до мене і взяв мене за руку. Спочатку він тримав її обома долонями, а тоді його пальці повільно ковзнули вгору, від зап’ястя до плеча. Потім так само повільно опустилися вниз. Він дивився не на моє обличчя, а на руку, яка вкривалася сиротами там, де він торкався.
— Тобі приємно чи ні? — запитав він.
«Ні», — відтяла Мелані.
«Але ж не болить», — запротестувала я.
«Він не про це питає. Коли він каже «приємно»… Ох, до тебе говорити — як до дитини!»
«Мені ще й року немає, ти ж знаєш. Чи вже є?» — увага моя відвернулася — я намагалась обчислити дату.
Але увага Мелані не відвернулась.
«Коли Іян каже «приємно», то має на увазі відчуття, як у нас, коли нас торкався Джаред».
Вона показала мені картинку: чарівний каньйон, палючий захід сонця, позаду Мелані стоїть Джаред, їхні руки переплелись. Від цього простого дотику моїм тілом прокотилася хвиля задоволення.
«От про що він говорить».
«А…»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 38 Зворушена“ на сторінці 2. Приємного читання.