— Шерон залишила мене після уроків.
— Що ти накоїв? — усміхнулась я.
— Нічого. Я взагалі тут ні до чого, — він явно перестарався з безневинним виразом на обличчі та швидко змінив тему розмови. — Знаєш що? За обідом Джаред сказав, що не дуже гарно з нашого боку виганяти тебе з кімнати, до якої ти звикла. Сказав, що ми зовсім не гостинні. І що ти повинна переїхати назад до мене! Ну, хіба не класно? Я спитав, чи можна сказати про це тобі, а він відповів, що це чудова ідея. І підказав, де тебе шукати.
— Ну звісно, — пробурмотів Іян.
— То що думаєш, Вандо? Ми знову будемо сусідами по кімнаті!
— Але Джеймі, а де житиме Джаред?
— Зажди, дай угадаю, — втрутився Іян. — Закладаюся, він сказав, що в кімнаті достатньо місця для трьох. Я правий?
— Так. А як ти здогадався?
— Я здогадливий.
— Класно, правда ж, Вандо? Все буде так, як раніше!
Мені між ребра мов лезо застромили — занадто гострий біль, який не порівняти зі стусаном чи переломом.
Джеймі з тривогою вивчав моє скривлене мукою обличчя.
— Ой! Ні, я мав на увазі… і тебе також. Усе буде добре. Ми вчотирьох, правда?
Попри біль я спробувала засміятися; було не гірше, ніж не сміятися.
Іян стиснув мою руку.
— Вчотирьох, — пробурмотіла я. — Класно.
Джеймі проліз попри Іяна й обняв мене за шию.
— Вибач. Не ображайся.
— Не хвилюйся. Все гаразд.
— Ти ж знаєш, що я люблю тебе також.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 38 Зворушена“ на сторінці 11. Приємного читання.