TextBook — Не знаю чому, адже я увесь час просиділа тут і нічого не робила, але я втомилася.
Він простягнув мені руку.
«Тримай себе в руках, — попередила Мелані.— Він просто галантний».
«Гадаєш, я цього не усвідомлюю?»
Я простягнула йому руку, силкуючись стримати дрож.
Джаред обережно допоміг мені звестися на ноги — вірніше, на ногу. Отак я й балансувала на здоровій нозі, міркуючи, що ж робити далі. Він, здається, також не знав, що діяти, проте руки не забрав. Між нами був широкий простір. Я уявила, як стрибатиму крізь печери на одній нозі, й почервоніла. І хоча я не опиралася на Джаредову руку, мої пальці міцно стиснули його долоню.
— Куди тобі?
— Е-е-е… — нахмурилась я. — Здається, біля нор… на складі досі лежить матрац.
Джаред насупився — ідея сподобалася йому ще менше, ніж мені.
Раптом чиясь сильна рука схопила мене за талію.
— Я відведу її, куди треба, — мовив Іян.
На обличчі Джареда була непроникна маска — як завжди, коли він дивився на мене і не хотів, щоб я зрозуміла, про що він думає. Але зараз він дивився на Іяна.
— Ми саме обговорювали куди. Вона втомилася. Можливо, в лікарню?..
Ми з Іяном водночас похитали головами. Після останніх жахливих днів, проведених у лікарні, мені не хотілося повертатися в приміщення, якого я колись так нерозумно боялась. Особливо дивитися на порожнє ліжко Волтера…
— У мене для неї є краща місцина, — мовив Іян. — Ліжка в лікарні тверді, мов камінь, а Ванда вся в синцях.
Джаред досі тримав мене за руку. Чи відчував він, як сильно стиснув мені пальці? Було несила терпіти, але він, здавалося, не усвідомлював цього. А скаржитись я точно не збиралася.
— Може, тобі краще пообідати? — запропонував Джаред Іянові.— Здається, ти зголоднів. А я відведу її, куди ти там хотів…
Іян саркастично гмикнув.
— Я не голодний… Щиро кажучи, Джареде, гадаю, Ванді потрібно щось більше, ніж просто рука. Не знаю… чи ти… здатен їй це дати. Розумієш…
Іян не договорив, нахилився й швидко підхопив мене на руки. Я охнула, коли він ненавмисне зачепив мій бік. Але Джаред не відпускав моєї долоні. У мене вже й пальці почервоніли.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 37 Бажання“ на сторінці 2. Приємного читання.