— Зате Бруно й Родді тепер щасливі, — мовив Джем із похмурим вдоволенням, цілуючи маму в хвилясті лискучі коси. — Але в мене ніколи більше не буде свого собаки.
Енн була певна, що це минеться; так само він почувався й після смерті Хитрика. Проте цієї душевної рани йому не вдалося зцілити. Собаки жили й помирали в Інглсайді — хороші собаки, що просто належали сім’ї, із якими Джем гуляв і бавився, як усі решта. Так тривало, доки один маленький песик Понеділок заволодів його серцем і полюбив його сам — любов’ю ще більшою, аніж була любов Бруно; любов’ю, історії про яку ще довго переказували з уст в уста в Глені. Але до того було ще далеко, і Джем невдовзі подибав у ліжко — спустошений і самотній.
«Шкода, що я не дівчисько, — розлючено думав він. — Тоді я міг би зараз плакати й плакати».
25
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Енн із Інглсайду» автора Люсі-Мод Монтгомері на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „24“ на сторінці 3. Приємного читання.