Розділ «93»

— Отже, першим цей метеорит знайшов канадський геолог? — здивовано спитала Габріель Еш, незмигно дивлячись на програміста Кріса Гарпера. — І цей канадець уже помер?

Гарпер похмуро кивнув.

— А ви вже давно про це знаєте? — суворо спитала вона.

— Тижнів зо два. Директор та Марджорі Тенч знали, що після того, як вони змусили мене давати неправдиві свідчення на прес-конференції, дороги назад у мене немає. І тому розповіли, як насправді було знайдено метеорит.

Супутник-сканер не має жодного стосунку до знахідки! Габріель і гадки не мала, куди виведе ця інформація, але в її вибуховості вона не сумнівалася. Що ж, це погана новина для Марджорі Тенч. І чудова — для сенатора.

— Як я уже казав, — продовжив Гарпер із похмурим виглядом, — насправді метеорит знайшли завдяки перехопленому радіосигналу. Ви що-небудь знаєте про програму під назвою INSPIRE?

Габріель не змогла пригадати.

— Якщо коротко, — сказав Гарпер, — то це низка наднизькочастотних радіоприймачів біля Північного полюса, що фіксують звуки землі — плазменно-хвильове випромінювання полярного сяйва, широкодіапазонні імпульси блискавок і таке інше.

— Зрозуміло.

— Кілька тижнів тому радіоприймачі програми INSPIRE зафіксували випадкову передачу з острова Елсмір. То канадський геолог кликав на допомогу, використовуючи наднизьку частоту. — Гарпер на мить замовк. — Насправді ця частота була такою низькою, що жодне інше устаткування, окрім насівських спеціальних радіоприймачів, її не могло прийняти. І ми припустили, що геолог таким чином навмисне збільшував довжину хвилі.

— Не зрозуміла?

— Тобто здійснював передачу на наднизькій частоті, щоб покрити максимальну відстань. Не забувайте, що цей чоловік перебував бозна-де і тому, найпевніше, його б не почули, якби він передавав сигнали на стандартній частоті.

— А про що йшлося в його повідомленні?

— Та передача була короткою. Канадець сповістив, що займався скануванням криги на льодовиковому шельфі Мілна і зафіксував аномально високу щільність. Тоді він припустив, що то гігантський метеорит. Але під час виконання досліджень він потрапив у бурю. Геолог повідомив свої координати і попросив надати порятунок. Насівський пункт стеження послав на порятунок літак з військової бази в Туле. Вони шукали його багато годин і нарешті знайшли — за багато миль від початково вказаних координат. Він лежав мертвий на дні розщелини — разом зі своїми собаками та саньми. Вочевидь, він спробував утекти від бурі, але його засліпила хурделиця, він збився з дороги і впав у розщелину.

Габріель з цікавістю замислилася над почутим. А потім сказала:

— Тобто НАСА несподівано першою дізналася про метеорит?

— Саме так. Іронія полягає в тому, що якби моє програмне забезпечення працювало справно, то супутник зафіксував би метеорит на тиждень раніше за канадця.

Такий дивний збіг змусив Габріель надовго замислитися.

— Метеорит, що пролежав у кризі триста років, було ледь не виявлено двічі впродовж того самого тижня?