Розділ «94»

«А чи правильно я зробила, що погодилася?» — подумала Рейчел, стоячи біля входу до кабіни літака. Вона відійшла на максимальну відстань, розтягнувши кабель слухавки, щоб пілот не міг її підслухати. Коркі та Толланд мовчки стояли поруч і спостерігали. Хоча Рейчел домовилася з Вільямом Пікерінгом про повну радіотишу аж до їх прибуття на авіабазу Боллінг, вона тепер мала нову інформацію, яку, без сумніву, Пікерінг хотів би отримати негайно. І вона зателефонувала шефу на кодований стільниковий телефон, який він завжди носив з собою.

Коли Пікерінг вийшов на лінію, голос у нього був, як завжди, спокійний і діловий.

— Будь ласка, говоріть обачно. Я не можу гарантувати надійності цієї лінії.

Рейчел усе зрозуміла. Як і більшість нестаціонарних телефонів співробітників військово-космічної розвідки, мобільний Пікерінга був оснащений індикатором, який спрацьовував при незахищених вхідних сигналах. Тому телефон і попередив Пікерінга, бо Рейчел зв’язувалася з ним по радіотелефону — одному з найвразливіших для підслуховування видів зв’язку. Отже, ця розмова мала бути максимально обтічною. Без імен. Без зазначення конкретних місць.

— Мій голос підтверджує, що це я, — мовила Рейчел, користуючись стандартним привітанням, спеціально передбаченим для таких випадків.

Вона очікувала, що шеф розсердиться через те, що вона несанкціоновано й ризиковано вийшла на зв’язок, але реакція Пікерінга була досить позитивною.

— Так, я й сам збирався вийти з вами на контакт. Нам слід змінити курс. Я боюся, що вас зустрічатиме команда «прихильників».

Рейчел відчула на спині неприємний холодок. Хтось за нами стежить. З інтонації Пікерінга вона відчула, що їм загрожує небезпека. Змінити курс. Отже, він із задоволенням дізнається, що саме про це вона й планувала його попросити, хоча й з інших причин.

— Проблема справжності, — мовила Рейчел. — Ми її обговорювали. Невдовзі ми зможемо або категорично підтвердити її, або категорично спростувати.

— Чудово. Відбулися деякі події, і це дасть мені змогу зайняти чіткішу позицію в своїх подальших діях.

— Для отримання доказів ми мусимо зробити зупинку. Один з нас має доступ до лабораторного устаткування…

— Будь ласка, не називайте конкретних місць. Це для вашої ж безпеки.

Та Рейчел і не мала наміру детально обговорювати свої плани по цій лінії зв’язку.

— Ви можете дати нам дозвіл на посадку в GAS-AS?

Пікерінг на мить замовк. Рейчел відчула, що він намагається розшифрувати абревіатуру, яка означала назву авіабази групи берегової охорони в Атлантик-Сіті. Рейчел сподівалася, що шеф здогадається, що вона має на увазі.

— Так, — нарешті озвався він. — Я можу це організувати. Це ваш остаточний пункт?

— Ні. Нам у подальшому знадобиться гелікоптер.

— На вас чекатиме вертушка.

— Дякую.