Розділ «122»

Так і не перевдягнувши халата, Зак Герні сидів за своїм столом в Овальному кабінеті, і кров важко гупала у його скронях. Щойно з’явився ще один фрагмент головоломки.

Загинула Марджорі Тенч.

Помічники Герні повідомили йому, що Марджорі Тенч поїхала до Меморіалу Рузвельта для приватної зустрічі з Вільямом Пікерінгом. Тепер, коли Пікерінг загадково зник, співробітники Білого дому побоювалися, що директор управління військово-космічної розвідки теж міг загинути.

Останнім часом президент був із Пікерінгом на ножах. Кілька місяців тому Герні дізнався, що той займався незаконною діяльністю від імені президента Сполучених Штатів, аби врятувати його кульгаву виборчу кампанію.

Завдяки можливостям свого управління Пікерінг зібрав достатньо бруду на сенатора, щоб потопити його, — скандальні сексуальні фото Седжвіка Секстона в обіймах його асистентки Габріель Еш та обвинувальні фінансові документи, які доводили, що сенатор брав хабарі від приватних космічних компаній. Пікерінг анонімно надіслав ці папери Марджорі Тенч, гадаючи, що Білий дім скористається ними якнайкраще. Але Герні, ознайомившись із цією інформацією, заборонив Тенч її використовувати.

Сексуальні скандали та хабарництво роз’їдали Вашингтон, мов ракова пухлина, тому оприлюднення ще одного компромату лише б посилило недовіру народу до уряду.

Цинізм убиває нашу країну.

Хоча Герні й міг знищити сенатора цим скандалом, унаслідок цього постраждало б реноме сенату Сполучених Штатів, а цього Герні допустити не міг.

Годі вже чорнухи. Він мав намір перемогти Секстона у серйозних питаннях державної ваги.

Пікерінг, розлючений відмовою Білого дому скористатися наданою інформацією, спробував запустити скандал, поширивши чутку, що Секстон переспав з Габріель Еш. На жаль, сенатор заявив про свою невинуватість із таким переконливим обуренням, що президентові довелося особисто вибачатися за цей витік інформації. І в результаті вийшло, що Пікерінг завдав більше шкоди, аніж користі. Герні попередив Пікерінга, що, коли той іще раз втрутиться у виборчу кампанію, він висуне йому офіційне звинувачення. Іронія ж полягала в тому, що Пікерінг недолюблював президента. Спроби директора військово-космічної розвідки допомогти пояснювалися лише його занепокоєністю долею НАСА. І Зак Герні був меншим з двох зол.

Невже хтось і Пікерінга вбив?

Усе це просто не вміщалося у свідомості.

— Пане президент! — звернувся до нього помічник. — Як ви й просили, я зв’язався з Лоуренсом Екстромом і повідомив йому про Марджорі Тенч.

— Дякую.

— Він хотів би з вами поговорити, сер.

Президент і досі був розлючений тим, що директор НАСА збрехав йому про супутник-сканер.

— Передай, що я поговорю з ним уранці.

— Пан Екстром наполягає, сер, — занепокоєно мовив помічник. — Він чимось дуже засмучений.

Засмучений? Герні відчув, що його гнів скоро вихлюпнеться за вінця. Йдучи до телефону, президент подумав, що іще поганого могло трапитися цієї ночі.