TextBook Чиїсь сильні руки підняли її.
Рейчел відчула, як могутні незнайомці витирають її насухо і загортають у ковдри. Ось її кладуть на якесь медичне ліжко й енергійно масажують її руки, ноги і ступні. Ще один укол у руку.
— Це адреналін, — сказав хтось.
Рейчел відчула, як препарат розтікся її венами, немов сила життя, повертаючи жвавість м’язам. Хоча в животі й досі відчувалася якась льодяна порожнеча, до кінцівок поволі поверталася кров.
Воскресіння з мертвих.
Вона знову спробувала зосередити погляд. Коркі й Толланд лежали поруч, тремтячи під ковдрами, а тим часом чоловіки зробили їм масаж і уколи. Рейчел не сумнівалася, що ця дивовижна група людей щойно врятувала їм життя. Багато хто з них був мокрий як хлющ, вочевидь від того, що вони так і не встигли роздягтися в душі, бо поспішали надати їм допомогу. Хто були ці люди і як вони так вчасно опинилися поруч із айсбергом, було поза межами її розуміння. Але зараз це не мало жодного значення, Головне, що вони ЖИВІ.
— Де… ми? — вичавила з себе Рейчел, і від такої простої дії, як мовлення, у неї страшенно заболіла голова.
Чоловік, який її масажував, відповів:
— Зараз ви на медичній палубі військової…
— Струнко! — гукнув хтось.
Рейчел відчула біля себе метушню і спробувала сісти на ліжку. Хтось із чоловіків у блакитному допоміг їй і поправив на її плечах ковдри. Рейчел протерла очі і побачила, що до кімнати хтось увійшов.
Новоприбулий виявився кремезним афроамериканцем. Він був вродливий і випромінював владний авторитет. На ньому була уніформа кольору хакі.
— Вільно! — скомандував він, підійшов до Рейчел, став біля неї і зміряв гострим поглядом чорних очей. — Гарольд Браун, — відрекомендувався він низьким голосом з командними нотками. — Капітан корабля ВМС США «Шарлотта». А як звуть вас?
«Корабель ВМС США «Шарлотта», — подумки повторила Рейчел. Ця назва здалася їй віддалено знайомою.
— Секстон… — відповіла вона. — Мене звуть Рейчел Секстон.
На обличчі капітана з’явився спантеличений вираз. Він підійшов ближче й уважніше придивився.
— Чорт забирай. Це й справді ви!
Рейчел розгубилася. Звідки він мене знає? Вона не сумнівалася, що бачить цього чоловіка вперше, хоча коли опустила погляд з обличчя на груди капітана, то побачила над кишенею знайому емблему: орла, що тримав у пазурах якір і був обрамлений словами «ВМС США».
Тепер Рейчел пригадала, звідки вона знала назву «Шарлотта».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Точка Обману» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „66“ на сторінці 1. Приємного читання.