Розділ «17»

Марджорі Тенч — старший радник президента — була справжнісіньким скелетом, що пересувався розмашистими кроками. Її виснажена фігура шість футів заввишки нагадувала трансформер з кінцівками на шарнірах. Над хитким та крихким тілом теліпалося жовтяве обличчя зі шкірою, що нагадувала аркуш пергаменту, проколотий двома ґудзиками очиць без жодного натяку на емоції. У свої п’ятдесят років вона виглядала на всі сімдесят.

У Вашингтоні на Тенч дивилися з побожним трепетом — як на богиню політичного Олімпу. Казали, що вона володіла аналітичними здібностями, що межували з даром провидиці. Десять років, проведених на посаді керівника держдепівського Бюро розвідки та досліджень іще більше відточили її смертельно гострий критичний розум. На жаль, політичний талант Тенч ішов «у пакеті» з крижаним темпераментом, який ніхто не міг витерпіти довше кількох хвилин. У цьому плані Марджорі Тенч нагадувала комп’ютер: була так само розумною і так само холодною. Однак президентові Захарію Герні неважко було витримувати дивацтва її вдачі, бо саме її інтелекту та наполегливій роботі завдячував він тим, що потрапив до Білого дому.

— Марджорі, — сказав президент, підводячись, щоб привітати її в Овальному кабінеті, — що вас до мене привело? — Він не запропонував їй сісти, бо звичні умовності не стосувалися такої жінки, як Марджорі Тенч. Якби вона хотіла сісти, то сіла б, не питаючись.

— Ви, наскільки мені відомо, призначили брифінг персоналу Білого дому на четверту годину, — мовила вона хрипким голосом заповзятого курця. — Що ж, прекрасно.

Тенч мовчки пройшлася туди-сюди, і президент ледь не фізично почув, як напружено крутяться коліщатка її мозку. І відчув вдячність до цієї жінки. Марджорі Тенч була однією з небагатьох утаємничених у відкриття, яке зробила НАСА, і її політична інтуїція допомагала Герні виробляти свою стратегію.

— Ці дебати, що відбудуться на Сі-ен-ен сьогодні о першій, — сказала Тенч і прокашлялася. — Кого ми пошлемо спаринг-партнером Секстона?

Герні посміхнувся.

— Якогось молодшого речника з команди, що займається моєю кампанією. — Політична тактика, що полягала у пригніченні опонента завдяки прийому виставлення проти нього другорядної фігури, була такою старою, як і самі дебати.

— Я маю кращу ідею, — сказала Тенч, упіймавши своїм холодним поглядом погляд співрозмовника. — Дозвольте мені самій туди сходити.

Зак Герні різко підвів голову.

— Вам?

Що вона, в біса, задумала?

— Марджорі, це не ваша специфіка — зустрічатися з представниками мас-медіа. До того ж це шоу йтиме пополудні, у нерейтинговий час. Якщо я пошлю на дебати свого старшого радника, що подумають люди? Вони подумають, що в наших лавах почалася паніка.

— Саме так.

Герні затримав на ній уважний погляд. Хоч яку б там хитру комбінацію не замислила Тенч, він нізащо не дозволить їй з’явитися на Сі-ен-ен. Кожен, кому хоч раз у житті доводилося бачити Марджорі Тенч, одразу ж розумів, чому вона завжди працювала за лаштунками. Бо для цього була одна дуже вагома підстава: Тенч мала жахливу зовнішність, тож жінці з таким обличчям президент не міг довірити виступ від імені Білого дому.

— Я візьму участь у цих теледебатах, — повторила вона.

І цього разу вона не прохала, а вимагала.

— Марджорі, — ухилився президент, відчувши віддалену тривогу, — представники Секстона неодмінно заявлять, що ваша присутність на теледебатах свідчить про те, що Білий дім наклав у штани. Те, що ми передчасно кидаємо в бій важку техніку, змусить їх подумати, що нам просто нікуди діватися.

Жінка спокійно кивнула і запалила цигарку.