TextBook — Ласкаво просимо на борт нашого судна, — сказав капітан. — Ви нещодавно аналізували декотрі наші розвідувальні звіти. Я знаю, хто ви.
— Але ж чим ви займаєтеся в цих водах? — розгублено спитала вона.
Обличчя афроамериканця трохи посуворішало.
— Якщо чесно, міс Секстон, я збирався поставити вам те саме запитання.
Раптом Рейчел помітила, як Толланд поволі сів на ліжку і вже розкрив рота, щоб пояснити. Але вона рішуче захитала головою — мовляв, замовкни. Не тут. І не зараз. Вона анітрохи не сумнівалася, що перше, про що заговорять Коркі й Толланд, буде метеорит і напад спецназівців, але це явно була не та тема, яку слід обговорювати у присутності команди підводного човна ВМС США. У розвідувальних колах допуск до секретів панував над усякими іншими міркуваннями — незалежно від критичності ситуації. А метеорит і пов’язані з ним обставини залишалися засекреченими.
— Мені треба поговорити з директором управління військово-космічної розвідки Вільямом Пікерінгом, — сказала Рейчел капітану. — Приватно і негайно.
Капітан здивовано вигнув брови, вочевидь не звиклий отримувати накази на борту власного судна.
— Мені треба повідомити йому секретну інформацію.
Капітан довго вивчав її поглядом.
— Спочатку давайте повернемо температуру вашого тіла до норми, а потім я зв’яжу вас із директором управління розвідки.
— Сер, це невідкладно. Я… — Рейчел замовкла.
Її очі щойно помітили годинник, який висів на стіні медичної рубки.
19:51.
Рейчел здивовано закліпала очима.
— А… цей годинник правильно йде?
— Пані, ви перебуваєте на кораблі. А корабельні годинники завжди йдуть точно.
— А це… східний час?
— Так, сьома п’ятдесят одна пополудні стандартного східного поясного часу. Ми вийшли з Норфолка.
«Боже милосердний! — спантеличено подумала Рейчел. — Зараз тільки сьома година п’ятдесят одна хвилина?» А у неї було таке враження, що відтоді, як вона втратила свідомість, минуло багато годин. А ще навіть немає восьмої! Президент іще не виступив з публічною заявою про метеорит! Я ще маю час зупинити його! Вона вмить зісковзнула з ліжка і закуталася в ковдри. Її ноги тремтіли.
— Мені треба поговорити з президентом. Негайно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Точка Обману» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „66“ на сторінці 2. Приємного читання.