TextBook Ошелешена жінка повела кульгавого Коркі коридором, і Рейчел не мала ані найменшого сумніву, що він почувається зараз на сьомому небі.
— Найголовніше — це сеча, — почула вона його слова. — Бо ці тварюки зі своїми розвиненими чуттєвими частками головного мозку здатні відчувати абсолютно все!
Коли Рейчел увійшла до Спальні Лінкольна, там було темно. Вона з подивом побачила, що ліжко порожнє і неторкнуте, а Майкла Толланда ніде не видно.
Біля ліжка горіла старовинна олійна лампа, і в її слабкому світлі Рейчел ледь розгледіла брюссельський килим… знамените різьблене ліжко з червоної деревини… портрет дружини Лінкольна, Мері Тодд… І навіть стіл, на якому Лінкольн підписав маніфест про звільнення рабів.
Коли Рейчел зачинила за собою двері, то відчула ногами протяг. Де ж він? На розчиненому вікні гойдалися од вітру білі прозорі штори. Вона підійшла до вікна, щоб зачинити його, і раптом почула зі стінної шафи лячний химерний голос:
— Ме-е-е-ер-р-р-рі…
Рейчел сіпнулася з переляку і крутнулася на п’ятах.
— Ме-е-е-ер-р-р-рі… — знову стиха промимрив голос. — Це ти? Мері Тодд Лі-і-і-і-і-і-інкольн?
Рейчел швидко зачинила вікно і повернулася до шафи. Її серце несамовито калатало, хоча вона знала, що це несерйозно.
— Майкле, виходь, я знаю, що це ти.
— Ні-і-і-і… — завив голос. — Я не Майкл… Я Е-е-е-е-ейб.
Рейчел взяла руки в боки.
— Та невже? Чесний Ейб?
У шафі почувся приглушений сміх.
— Так. Відносно чесний… Ейб.
Тепер і Рейчел розсміялася.
— Бі-і-і-ійся мене! — простогнав голос із шафи. — Бійся мене дуже-ду-у-у-уже!
— А я не боюся.
— Будь ласка, бійся хоч трохи, — наполягав голос. — Бо у людських істот емоції страху та сексуального збудження тісно переплетені.
Рейчел не витримала і розреготалася.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Точка Обману» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „133“ на сторінці 3. Приємного читання.