Якусь мить він мовчав. А тоді знову взяв її долоню й лагідно стиснув.
– Знаєш, кицю, – сказав він, – хай що станеться, ми не можемо вплутувати в це Дороті.
Вона безпорадно на нього глянула.
– Я не розумію. Як її не вплутувати?
– Ну, нам не можна думати лише про себе. Ти ж знаєш, якби все склалося інакше, мені нічого так не хотілося б, як взяти тебе за дружину. Але про це й мови не може бути. Я знаю Дороті – її ніщо не примусить зі мною розлучитися.
Кітті проймав страшенний жах. Вона знову заплакала. Таунсенд підвівся, сів поряд із нею й обійняв за талію.
– Постарайся не засмучуватися, люба. Нам не можна губити голову.
– Я думала, ти мене кохаєш…
– Звісно, кохаю, – сказав він ніжно. – У тебе щодо цього вже не має бути ніяких сумнівів.
– Якщо Дороті не розлучиться з тобою, Волтер зробить тебе співвідповідачем.
Перш ніж відповісти, він витримав помітну паузу. Тон його був сухий.
– Звісно, це зруйнує мою кар’єру, але, боюся, тобі добра не дасть. Якщо дійде до найгіршого, я в усьому зізнаюся Дороті; їй буде страшенно образливо й боляче, але вона мені пробачить. – Йому майнула думка. – Напевно, найкраще в будь-якому разі в усьому зізнатися. Якщо Дороті піде до Волтера, я певний, що вона переконає його тримати язика за зубами.
– Отже, ти не хочеш, щоб вона з тобою розлучилася?
– Ну, я маю думати про дітей, правда? І, безумовно, мені не хочеться, щоб вона страждала. Ми завжди дуже добре ладнали. Знаєш, вона всі ці роки була мені неймовірно хорошою дружиною.
– Чому ж ти мені сказав, що вона для тебе нічого не означає?
– Я такого не казав. Я сказав, що не кохаю її. Ми не спали разом роками, хіба що вряди-годи, скажімо, на Різдво, чи тоді, коли вона від’їжджала в Англію, чи тоді, коли повернулася. Вона з тих жінок, яким такі справи байдужі. Але ми завжди були чудові друзі. Я з готовністю визнаю, що покладаюся на неї більше, ніж будь-хто може уявити.
– То, може, ліпше було дати мені спокій?
Їй здалося дивним, що, коли від страху аж перехоплювало подих, вона могла говорити так спокійно.
– Я багато років не зустрічав таких гарненьких жінок. Я шалено в тебе закохався. Ти не можеш мене в цьому звинувачувати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розмальована вуаль» автора Вільям Сомерсет Моем на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „25“ на сторінці 1. Приємного читання.