Розділ «16»

Розмальована вуаль

Від щастя, яке іноді здавалося нестерпним, розцвіла її краса. Просто перед заміжжям, коли стала в’янути її перша свіжість, вона виглядала втомленою й змученою. Злі язики казали, що вона марніла. Але є різниця між дівчиною двадцяти п’яти років і заміжньою жінкою того ж віку. Як пуп’янок троянди, чиї пелюстки почали жовтіти по краях, вона раптом розквітла пишним цвітом. Її блискучі очі набули нової глибини; шкіра – найбільша гордість і предмет щонайдбайливішого догляду – аж світилася, куди там персику чи квітці. Вона знову виглядала вісімнадцятирічною. Буяла її сліпуча врода. Не помітити цього було неможливо, і її подруги, на хвильку відвівши вбік, питали, чи вона, бува, не вагітна. Байдужі, які раніше вважали її просто дуже симпатичною жінкою з довгим носом, тепер визнали, що недооцінили її. Вона перетворилася на писану красуню, як її назвав Чарлі, коли вперше побачив.

Вони майстерно приховували свій роман. У нього широка спина, сказав він їй («Годі хвалитися фігурою», – жартома урвала вона його), але не за себе він боїться – заради неї вони не можуть собі дозволити й найменшого ризику. Часто зустрічатися наодинці їм не можна, хоч йому хотілося б куди частіше, але він мусить думати передовсім про неї, – іноді в крамничці антиквара, час від часу у неї вдома після обіду, коли слуги порозходяться, але на людях бачилися вони нерідко. Її в такі моменти дивувало, як формально він із нею розмовляв, як життєрадісно, так само як і з будь-ким іншим. Хто б міг подумати, почувши, як він звично із нею жартує, що ще так недавно вона лежала у його пристрасних обіймах?

Вона обожнювала його. Який він був прекрасний, у високих чоботах із закотами й білих бриджах, коли грав у поло! В одязі для тенісу він скидався на юнака. Ще б пак, він пишався своєю фігурою – вона такого тіла ще не бачила. І докладав зусиль, щоб не розповніти. Не їв ні хліба, ні картоплі, ні масла. І багато часу віддавав фізичним вправам. Їй подобалося, як він дбав про свої руки – щотижня ходив на манікюр. Він був чудовий атлет – рік тому виграв чемпіонат із тенісу. Та й танцював найкраще серед усіх, танцювати з ним – чиста втіха. Ніхто не дасть йому сорока. Якось вона сказала, що не вірить у це.

– Я думаю, це все вигадка й тобі двадцять п’ять.

Він засміявся. Його це дуже потішило.

– Ох, люба, у мене п’ятнадцятирічний син. Я чоловік середнього віку. За два-три роки буду товстим стариганом.

– Ти і в сто будеш чудовий.

Їй подобалися його чорні кущисті брови. Вона думала, чи це не через них у його очей такий бентежний погляд.

Він має безліч чеснот. Досить добре грає на піаніно – звісно, лише регтайми – і жартівливу пісеньку може заспівати гарно і з гумором. На її думку, йому все вдається: і на роботі його цінують. Її серце сповнилося радістю за нього, коли він розповів, що губернатор відзначив, як він добре впорався з особливо складною справою.

– Хоч це й нескромно, – засміявся він, дивлячись на неї повними любові очима, – але в усій колонії ніхто не впорався б із цим краще.

Ох, як їй хотілося бути дружиною Чарлі, а не Волтера!

Наступний розділ:

17


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розмальована вуаль» автора Вільям Сомерсет Моем на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „16“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи