TextBook – Так, там епідемія. Напевно, найсильніший спалах за багато років. Там працював лікар-місіонер. Він помер від холери три дні тому. Там є французький монастир і, звісно, митник. Решта виїхали.
Він і далі дивився їй в очі, тож вона не могла відвести погляду. Вона намагалася розгадати вираз його обличчя, але й досі нервувалася, тож розгледіла лише дивну зосередженість. Як йому вдається дивитися так невідривно? Він навіть не моргав.
– Монахині-французки роблять, що можуть. Вони перетворили сиротинець на лікарню. Але люди там мруть як мухи. Я запропонував поїхати туди й очолити медичну службу.
– Ти?
Вона різко здригнулася. Спочатку подумала, що якби він поїхав, то вона була б вільна й могла б безперешкодно бачитися з Чарлі. Але ця думка її шокувала. Вона відчула, як густо паленіє. Чому він так пильно на неї дивиться? Вона присоромлено відвела погляд.
– Це необхідно? – невпевнено промовила вона.
– Там немає жодного лікаря з Англії.
– Але ж ти не лікар, ти бактеріолог.
– Ну, знаєш, у мене є медична освіта, та й, перш ніж заглибитися в спеціалізацію, я встиг попрацювати в лікарні. А те, що я передусім бактеріолог, тільки на краще. Матиму чудову можливість для дослідницької роботи.
Він говорив майже легковажно, і, глянувши на нього, вона зі здивуванням побачила в його очах насмішку. Вона не розуміла всього до кінця.
– Але хіба це не страшенно небезпечно?
– Страшенно.
Він усміхнувся. В нього вийшла глумлива гримаса. Вона підперла голову рукою. Самогубство. Не інакше. Який жах! Вона й подумати не могла, що так це сприйме. Вона не може цього допустити. Це жорстоко. Вона не винна, що не кохає його. Але якщо він через неї накладе на себе руки… Сльози м’яко покотилися її щоками.
– Чому ти плачеш?
Його голос прозвучав холодно.
– Ти не зобов’язаний їхати, правда?
– Ні. Я їду з власної волі.
– Будь ласка, не їдь, Волтере. А що, як із тобою щось станеться? А що, як ти помреш?
Хоч його обличчя й залишалося байдужим, в очах зблиснула тінь усміху. Він не відповів.
– Де це? – запитала вона по якійсь хвилі мовчання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розмальована вуаль» автора Вільям Сомерсет Моем на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „22“ на сторінці 2. Приємного читання.