Розділ шістдесят перший

— Ні! — Вона вирвалася, кинулась до балкона, але Ерік упіймав її за руку.

— Ти не розумієш. Тут ти в страшенній небезпеці, — надто багато людей хочуть тебе вбити. Нам треба вибиратися звідси!

— А ну відчепіться від неї. — Йаель направила пістолет Ерікові в груди. — Чуєте?

Стейсі, стривожена, кліпнула очима.

— Не займайте його. Це він мене випустив із тієї страшної кімнати. І показав, де таємний вихід.

Йаель закусила губу. У голові все переплуталося, тіло пронизував біль. Вона силкувалась осягнути те, що сказала Стейсі, і те, що бачила на власні очі.

Мюллер знайшов її на сходах, коли вона вже намірилась увірватись до Кабінету ситуацій. Він переконав її, що хоче допомогти урятувати Стейсі, що в нього змінилася душа. Що все своє життя він був сліпим, беззастережно покірним — помилявся щодо світу Божого. У цьому світі таки існувало добро, вирішив він. Ерік розказав, що знайшов це добро в особі жінки на ім'я Елізабет. Жінки, яку він покохав. І його секта мимоволі довела йому це. Їхні систематичні вбивства ламед-вовників винищували добро у світі, спричиняючи лише руйнацію.

Йаель слухала скептично, але Ерік Мюллер твердив, що вже не хоче кінця світу. Він має план. Вони ввійдуть до Кабінету ситуацій разом, нібито вона — його заручниця, проте пістолет залишиться в неї. Він наніс удар власному синові, потім напав на Мофулатсі. І от зараз він прагне врятувати Стейсі, хоча Девід вичавлює життя з його власної плоті й крові.

— Забери її, Йаеле! — несамовито волав Девід. — Стейс, усе гаразд. Я вас дожену.

Йаель підскочила до дівчинки.

— Ходімо, Стейсі. Ти чула, він нас дожене.

Вона схопила Стейсі за руку й вивела через скляні двері на майданчик. Ерік дивився, як вони йдуть сходами, і душа його рвалася на шматки. Він пішов був за ними, гадаючи, чи зумів урятувати свою Елізабет. Потім повернувся, завагався.

Хіба не слід йому зараз урятувати свого сина?

Та не встиг він прийняти рішення, як Рауль увалився з балкона, його смагляве обличчя було білим як молоко, а одяг нижче пояса просякнутий кров'ю.

— Зрадник! — загорлав Темний янгол. Він підняв пістолет і вистрелив Ерікові просто в лоб. Ерік Мюллер упав, де стояв.

Хитаючись, Рауль знову поклигав на балкон, попри вогонь, який опікав його ногу при кожному кроці. Він очманів. Він умирав. Він втратив забагато крові.

Девід Шепард і досі душив Змія. Він навіть не побачить небезпеки, що на нього чигає. Зі змученою посмішкою Рауль навів пістолет просто на голову Шепарда. Він дістане насолоду від цього останнього вбивства. Нічого подібного не відчував він відтоді, як уколошкав свого діда.

Моторошна посмішка скривила його губи, коли він натиснув на гачок, — та почувся лише невиразний щиголь.

Цей звук насторожив Девіда, він відвернувся від чоловіка, що лежав під ним. Кутиком ока помітив він якийсь чорний предмет, ухилився — і почув тільки свист рукояті пістолета, що розсікала повітря. Але тут на нього навалилися двісті фунтів закривавленої ненависті. Девід відкотився вбік, і рукоять пістолета вцілила йому в хребет.

Палиця. Девідові якось удалося підтягти її до себе, і він незграбно підвівся. Дивно, що він іще може стояти. Легені горіли вогнем від кожного вдиху, поламані ребра обпікали нутрощі вогнем. А кілер стояв просто перед ним.