TextBook Розділ тридцять восьмий
ШОТЛАНДІЯ, НА ПІВНІЧ ВІД ГЛАЗГО
оліщата валізи торохтіли позаду, коли Ділон прудко йшов широкими сходинками старого кам'яного абатства. Корнеліус Мак-Дуґал гостинно прочинив різьблені дерев'яні двері. Це й досі був ставний і високий чоловік, от тільки за ті роки, що Ділон з ним не бачився, його руде волосся посивіло та якось потьмяніло, а ще він відпустив коротку акуратну борідку.
— Маємо тут пінту «Белгейвена» на твою честь, — привітався він із Ділоном і взяв його валізку. — Спершу вгамуймо твою спрагу, а потім освіжишся перед вечерею. Попереду в нас довга ніч.
Ділон вдихнув запах абатства — суміш воску, ладану й вологого мускусу; цей запах точився від прадавніх стін. Він нагадав Ділонові перше літо, яке він провів у семінарії, коли вирішив зректися мирського життя задля пошуків Бога.
Він хотів був розпитати про єпископа, утім, це зачекає, поки вони з Корнеліусом не вип'ють першу пінту пива. Тема була доволі делікатною, навіть між ними двома. Крім того, треба буде привітатися з іншими монахами, та й абат обов'язково запросить його до столу.
Ділон намагався притамувати нетерпіння, відсунути думки про коштовний камінь, хоча, коли його літак нісся над океаном, він ні про що інше й думати не міг. І все ж, коли вони з Корнеліусом піднесли запітнілі кухлі для тосту, самоцвіт не виходив у нього з голови — камінь, заради якого він сюди приїхав.
Розділ тридцять дев'ятий
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Книга імен» автора Ґреґорі Джилл на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ тридцять восьмий“ на сторінці 1. Приємного читання.