TextBook — Ти дивився, чи там його машина, так? Машина Долана.
Обманювати її сенсу не було, тому я кивнув.
— Хотів би я бути впевненим, що він у західному крилі. Мені б вийти ненадовго, але я не хочу, щоб він мене побачив.
Елейн усміхнулася — примарою тієї пустотливої усмішки шалапутного дівчиська, яким колись була.
— Усюди пхає свого носа, негідник, правда?
— Так.
— У західному крилі його нема. Я вже була на сніданку, соньку, і можу тобі сказати, де він, бо підглядала. Він на кухні.
Я розгублено подивився на неї. Я знав, що Долан допитливий, але щоб настільки…
— А ти не можеш відкласти ранкову прогулянку? — спитала Елейн.
Я задумався.
— Та, мабуть, міг би, але…
— Не слід.
— Так. Не слід.
«А зараз, — подумав я, — вона спитає, куди я ходжу і що такого збіса важливого там у лісі роблю».
Та вона не спитала. Тільки ще раз обдарувала мене тією пустотливою усмішкою. Вона здавалася дивною й абсолютно чудесною на її занадто виснаженому і зболеному обличчі.
— Ти знаєш містера Гауленда? — спитала вона.
— Авжеж, — кивнув я, хоча нечасто його бачив; він жив у західному крилі, а в «Соснах Джорджії» це майже як сусідня країна. — А що?
— Знаєш, що в ньому особливого?
Я тільки головою похитав.
— Містер Гауленд, — усмішка Елейн поширшала, — один з п’яти мешканців «Сосон Джорджії», якому дозволено курити. Це тому, що він тут мешкав ще до того, як змінилися правила.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зелена миля» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1“ на сторінці 2. Приємного читання.