Ніч перед стратою Делакруа видалася ще спекотнішою й задушливішою, ніж доти. Коли я відмічав свій прихід на роботу о шостій, термометр за вікном приміщення для чергових в адміністрації показував вісімдесят один градус[47]. Ви тільки уявіть — вісімдесят один градус у кінці жовтня. А десь на заході погримувало, як у липні. Того дня в місті я зустрів чоловіка зі своєї церкви, і він на повному серйозі спитав, чи не вважаю я таку дивну не по сезону погоду ознакою Кінця часів. Я впевнено відповів, що не вважаю, але в голові промайнула думка про те, що для Едуарда Делакруа Кінець часів, безперечно, настав. Тут уже без жодних сумнівів.
У дверях, що вели на прогулянкове подвір’я, стояв Білл Додж, пив каву й пихкав цигаркою. Уздрівши мене, він привітався:
— О, подивіться, хто тут у нас. Пол Еджкомб, великий, як життя, і вдвічі за нього потворніший.
— Як минув день, Біллі?
— Усе в ажурі.
— А Делакруа?
— Нормально. Він наче й розуміє, що все станеться завтра, а наче й не розуміє. Як і всі вони, коли підходить для них пора, ти ж знаєш.
Я кивнув.
— А Вортон що?
Білл розсміявся.
— Та комедіант. Порівняно з ним Джек Бенні[48] — пісний квакер. Він сказав Рольфу Веттермарку, що їв полуничне варення з дірки його дружини.
— А що Рольф?
— Відповів, що він неодружений. Що Вортон, певно, свою маму на увазі мав.
Я гучно розреготався. Чорнуха, але смішна. До того ж приємно було мати змогу сміятися без відчуття, що низько в животі хтось чиркає сірниками. Білл посміявся разом зі мною й вихлюпнув рештки кави на подвір’я, порожнє, якщо не брати до уваги кількох шурхотливих активістів, які в цій тюрмі вже років із тисячу ногами шаркали.
Десь віддалік пробурчав грім, і на потемнілому небі над нашими головами спалахнула розмита блискавка. Білл стривожено подивився вгору, і його сміх згас.
— От що я тобі скажу, — промовив він. — Не подобається мені ця погода. Таке відчуття, ніби щось має статися. Щось погане.
І щодо цього він не помилився. Погане сталося десь за чверть десята того вечора. Коли Персі вбив Містера Джинґлза.
10
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зелена миля» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9“ на сторінці 1. Приємного читання.