TextBook — Я сказав облиш його, Чані! Ящірчин вилупку!
Згори над Полом пролунала вимовлена пошепки лайка, а тоді тихе:
— Назвав мене ящірчиним вилупком!
Але тінь зникла з поля зору.
Пол знову зосередився на котловині, звернувши увагу на рух сірої тіні Стілґара біля матері.
— Усі підходьте сюди! — гукнув Стілґар. Він повернувся до Джессіки. — А тепер я поцікавлюся, як ми можемо бути певними, що ти виконаєш свою частину угоди? Ти з тих, хто жив із паперами, порожніми угодами й такі…
— Ми в Бене Ґессерит, як і ви, не порушуємо обітниць, — відповіла жінка.
Запала затяжна тиша, а за нею — тихий гамір багатьох голосів:
— Бене-Ґессеритська відьма!
Пол витягнув із череса здобуту в бою зброю й спрямував її на темну постать Стілґара, але чоловік і його супутники не зрушили з місця й дивилися на Джессіку.
— Усе, як у легенді, — мовив хтось.
— Шедаут Мейпс повідомляла це про тебе, — відказав Стілґар. — Але таку важливу річ необхідно перевірити. Якщо ти і є сестра Бене Ґессерит із легенди, чий син поведе нас до раю…
Він стенув плечима.
А Джессіка зітхнула, міркуючи: «Отже, наша Міссіонарія Протектіва всюди в цій пекельній дірі встановила релігійні запобіжні клапани… Ну й добре… Це допоможе, як і було заплановано».
Вона мовила:
— Провидицю, яка принесла вам легенду, надихали карама та іджаз, диво й неповторність пророцтва, я знаю про це. Ви бажаєте знамення?
Його ніздрі тремтіли в місячному сяйві.
— Ми не можемо чекати на здійснення обрядів, — прошепотів він.
Джессіка пригадала карту, яку Кайнс показував їй, коли облаштовував шляхи для втечі. Здавалося, ніби це було так давно. На карті була місцина під назвою Січ Табр, а біля неї — напис: «Стілґар».
— Можливо, коли ми прийдемо в Січ Табр, — сказала вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „31“ на сторінці 7. Приємного читання.