Розділ «25»

— Можливо, — погодився Пол. — А можливо, й ні. Забобони часом мають дивні корені та ще дивніші розгалуження.

— Ти маєш план, — сказав Кайнс. — Це доволі очевидно… Сір.

— Чи могли б ваші фримени надати мені беззаперечні докази того, що тут були перевдягнені в харконненівську форму сардаукари?

— Найімовірніше, так.

— Імператор поверне владу над планетою Харконненам, — продовжив Пол. — Можливо, навіть Звірові Раббану. Хай так. Раз він утягнувся в це, йому не вдасться сховати власну провину. Нехай Імператор ураховує, що може постати перед звинувачувальною заявою Ландсрааду. Хай він відповість, де…

— Поле! — вигукнула Джессіка.

— Припустімо, що Вища Рада Ландсрааду прийме твій позов, — сказав Кайнс. — Результатом цього може бути тільки одне: масштабна війна між Імперією та Великими Домами.

— Хаос, — кивнула Джессіка.

— Але я доповім самому Імператорові, — сказав Пол, — і запропоную альтернативу хаосу.

— Шантаж? — сухо поцікавилася Джессіка.

— Як ти сама казала, це лише один з інструментів управління державою, — відповів Пол, і Джессіка почула в голосі сина гіркоту. — В Імператора немає синів, лише доньки.

— Заміряєшся на трон? — спитала Джессіка.

— Імператор не ризикуватиме — тотальна війна зруйнує Імперію, — сказав Пол. — Планети вибухнуть, повсюди пануватиме руїна — так він не ризикуватиме.

— Ти замислив відчайдушну гру, — промовив Кайнс.

— Чого понад усе бояться Великі Доми Ландсрааду? — запитав Пол. — А бояться вони того, що зараз відбувається тут, на Арракісі. Того, що сардаукари переб’ють їх один за одним. Ось для чого існує Ландсраад. Він тримає купи Велику Конвенцію. Тільки в союзі вони могли б протистояти силам Імперії.

— Але вони…

— Саме цього вони бояться, — продовжив Пол. — Арракіс перетвориться на бойовий клич до єднання. Усі вони побачать себе в моєму батькові — відрізаними від стада та вбитими.

Кайнс звернувся до Джессіки:

— Його план спрацює?

— Я не ментат, — відповіла Джессіка.