TextBook — Ай! Вони використовують свої дурні щити, — прошипів фримен. Він зиркнув на вихід у відкриту пустелю на півдні котловини.
— Це сардаукари, — прошепотів Хават.
— Добре.
Замикальним півколом сардаукари наблизилися до групи фрименів, що завмерли у чеканні. Сонце виблискувало на виставлених лезах мечів. Фримени стояли щільним гуртом, не надто переймаючись гостями.
Раптом із піску навколо обох груп вигулькнули ще фримени. Ось уже вони біля орнітоптера, а тепер і в ньому. Вороги зустрілися на гребені дюни, і густа хмара пилу приховала жорстоку колотнечу.
Невдовзі пил осів. На ногах стояли тільки фримени.
— Вони лишили в ’топтері тільки трьох, — сказав фримен, який стояв біля Хавата. — Нам поталанило. Гадаю, нам удалося захопити машину, не пошкодивши її.
Один із бійців позаду Хавата прошепотів:
— То ж були сардаукари!
— Бачили, як добре вони билися? — запитав фримен.
Хават глибоко вдихнув. Він відчув запах горілого пилу, спеку й сухість. І голосом, домірним навколишньому безводдю, відповів:
— Так, вони справді добре билися.
Захоплений ’топтер здійнявся в повітря, шелестячи крилами, і під крутим кутом помчав на південь.
«Отже, фримени ще й ’топтерами вміють керувати», — подумав Хават.
На далекому бархані один із фрименів махнув квадратною зеленою хустинкою: раз… двічі.
— Ще летять! — гарикнув фримен біля Хавата. — Готуйтеся. Я сподівався, нам удасться забратися геть без зайвих клопотів.
«Клопоти!» — промайнуло у Хавата в голові.
Він побачив іще два ’топтери, які спускалися із заходу на піщану ділянку, враз спорожнілу від фрименів. Тільки вісім великих синіх плям — тіла сардаукарів у харконненівській формі — лишалися на полі бою.
Ще один ’топтер вислизнув із-за скелі над Хаватом. Ментат підвів голову й різко вдихнув — то був великий військовий транспортер. Він летів повільно, розмірено розмахуючи крилами, що вказувало на його повну завантаженість — неначе велетенський птах, що повертався до гнізда.
На віддалі заблимав багряний промінь лазеростріла з одного ’топтера. Прошив пісок, здійнявши пиловий шлейф.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „24“ на сторінці 11. Приємного читання.