o характеристика готельної бази пропозицій конкурентів. Якщо суперники пропонують ідентичні тури, необхідно з'ясувати, до послуг яких засобів розміщення з маршруту вони вдаються, в чому їх переваги і недоліки порівняно з тур-проектом, що розробляється. Наприклад, пропонована конкурентом база розміщення туристів може бути обмеженою одним-двома готелями. В цьому випадку, перевагою конкурентної пропозиції буде орієнтованість турів на вужчий сегмент, велика спеціалізація конкурента, а отже, його великі можливості в ціноутворенні, а недоліком - невелика частка ринку. Також пропоновані в конкурентних турах готелі можуть бути нижчої якості обслуговування, мати менш вигідне розташування на курортах або обмежений асортимент типів готельних номерів, що дає можливість орієнтувати тур-проект на розміщення туристів у комфортабельніших і зручніших готелях. Водночас, превалювання в конкурентних пропозиціях турів з розселенням у комфортабельних, вдало розташованих, але у зв'язку з цим дорогих готелях, дозволяє позиціонувати тур-проект як найдешевший, хоча і менш якісний, і вести цінову конкурентну боротьбу;
Оцінювати сильні і слабкі сторони пропозицій конкурентів можна, ґрунтуючись на рекламній інформації, відгуках туристів, що працюють з конкурентом агентів, на інформації, одержаній в результаті конку -рент-тесту (коли працівники туроператора або треті особи, представляючись туристами, що зацікавилися, спілкуються з менеджерами фірми конкурента по телефону або в офісі).
На підставі оцінки переваг і недоліків конкурентних пропозицій необхідно з'ясувати для себе, в чому конкретно полягають переваги турів, організованих суперниками, і чи є у автора тур-проекту можливості для успішного провадження конкурентної боротьби. Після аналізу конкурентних пропозицій туристичний оператор визначає перспективи можливої конкурентної боротьби, керуючись розподілом охоплених конкурентом споживачів на дві категорії: тих, хто "обирає розумом", або раціональних і тих хто "обирає серцем" або ірраціональних споживачів. Раціональні туристи, надаючи перевагу турам конкурентів, керуються, передусім ціною та якістю пропонованих конкурентами послуг. Відвоювати цю частку споживачів у конкурентів можна, запропонувавши на ринку привабливіший за поєднанням ціни та якості турпродукт.
Ірраціональні ж клієнти вдаються до послуг конкурентів за звичкою, навіть не звертаючи уваги на те, що на ринку існують вигідніші пропозиції інших туроператорів. Це "найвірніша" торговій марці конкурента категорія клієнтів, яка з'являється внаслідок:
• o участі їх у вельми вдалому турі, організованому конкурентом у минулому;
• o інформації, про конкурента і його тури, отриманої від друзів, рідні, колег ірраціональних клієнтів;
• o вельми позитивного іміджу і популярності конкурента і його торгової марки;
• o вдалого розташування офісу конкурента (відносно місця проживання або роботи ірраціональних клієнтів).
Оцінити розмір часток, тих клієнтів туроператора конкурента які "обирають серцем" вельми важко, практично неможливо без інформації від його працівників і менеджерів, проте можна припустити, що частка ірраціональних у загальній клієнтській масі оператора буде вищою, якщо:
• o конкурент багато років займається організацією турів певного профілю;
• o конкурент має обширні зв'язки зі школами, університетами, великими підприємствами регіону;
• o кадровий склад конкурента не змінював впродовж тривалого часу (постійність персоналу не допускає "розтікання клієнтської бази", неминучої за підвищеної плинності кадрів);
• o імідж конкурента позитивний як серед простих споживачів, так і серед інших учасників туристичного ринку (агенти, постачальники послуг, колеги).
На підставі аналізу конкурентного середовища туристичний оператор ухвалює одне з трьох рішень відносно обраного як фокус-група сегменту:
• o відмова від орієнтування тур-проекту і подальшої роботи з певною фокус-групою (хоч у оператора і є можливості для якісного та ефективного задоволення потреб сегменту, міцна позиція конкурентів і пропонованих ними турів робить подальшу його роботу або безперспективною, або низько рентабельною);
• o включення в роботу з окресленим сегментом в ролі агента туроператора-конкурента (цей варіант не потребує додаткових витрат і високого ризику і дає змогу йому реалізувати власні можливості в роботі з ідентифікованою фокус-групою);
• o вступ у конкурентну боротьбу.
Останнє управлінське рішення оператора найцікавіше і вимагає додаткового аналізу.
Ще до вступу у конкурентну боротьбу оператор повинен розробити її стратегію, яка визначатиме його поведінку та ухвалювані управлінські рішення в майбутньому. Сучасний маркетинг виокремлює чотири основні типи конкурентної поведінки на ринку: стратегія лідера, переслідувача, флангової атаки і партизанської війни.
Лідер на туристичному ринку - туроператор з великою його часткою, який повинен завжди відстоювати свою позицію лідера, тримати оборону, утримувати за собою перші позиції. На кожну пропозицію або акцію конкурентів туроператора лідер повинен відповідати двома новішими розробками, або передбачати подальші кроки конкурентів, першим на ринку розробляти нові тури і напрями, постійно поліпшувати якість пропонованих поїздок, знижувати витрати. Безперечними перевагами такої конкурентної стратегії є великі прибутки, величезна частка ринку, можливість удосконалення організації та впровадження інновацій. Недоліками цього типу поведінки у відносинах з конкурентами є високі стартові бар'єри (перед початком реалізації стратегії лідера потрібно вже мати значну частку ринку, великий досвід роботи на ньому і "солідні" фінансові заощадження), перебування в постійній напрузі і значні витрати на моніторинг конкурентного середовища, висока ймовірність значних збитків від втрати навіть незначної частини туристичного ринку (мультиплікаційний ефект, зумовлений великими обсягами роботи оператора).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку“ на сторінці 7. Приємного читання.
