Концентрація виробництва в економіці туризму

Економіка туризму

Однією з найважливіших умов підвищення ефективності виробництва є удосконалювання форм його громадської організації: концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування і розміщення.

Концентрація передбачає процес зосередження виробництва на усе більш великих підприємствах. Цей процес характеризується збільшенням розмірів підприємств із зростанням частки великих підприємств у загальному обсязі виробництва продукції галузі. Концентрація виробництва перебуває в тісному зв'язку з іншими формами громадської організації виробництва і має серед них визначальне значення. Високий рівень концентрації є обов'язковою передумовою застосування новітньої високопродуктивної техніки, здійснення раціональних форм спеціалізації, кооперування і комбінування.

Процес концентрації в економіці - це явище світового масштабу. Воно виражається в тому, що утворення олігорій і монополій супроводжується безперервним укрупненням одиниць господарювання. Великі підприємства поступово витісняють дрібні, займаючи панівні позиції на ринку. У їх руках зосереджується економічна влада.

Концентрація протікає украй нерівномірно на окремих підприємствах, в різних галузях і країнах. На відміну від галузей матеріального виробництва, де ще на межі ХІХ-ХХ століть домінантне положення посіли великі підприємства, в туризмі цей процес почався порівняно недавно, тільки в 70-х роках XX ст. Проте він відбувається бурхливо, охопивши всі сектори туристичної індустрії. У сферах розміщення і громадського харчування сформувалися гігантські готельні і ресторанні ланцюги; серед туристичних фірм виокремилися кілька туроператорів, які встановили контроль над основними ринками організаційних подорожей, а ринок повітряних перевезень виявився поділеним між провідними авіакомпаніями. Сучасний етап розвитку туризму характеризується великою кількістю дрібних підприємств, переважно сімейного типу, кустарних і напівкустарних виробництв, які співіснують з незрівнянно могутнішими і впливовішими корпораціями.

Типова модель туристичного ринку сформувалася у Франції, де у виробництві і споживанні туристичних послуг переважають роздроблені і неорганізовані форми. Близько 2/3 внутрішнього туризму в країні має самодіяльний характер, випадаючи з комерційної сфери. Французи самостійно обирають місця відпочинку, як транспортні засоби використовують особисті автомобілі, часто зупиняються у батьків, друзів, на дачах або відпочивають "на дико" на природі. Поширення набула індивідуальна підприємницька діяльність (здавання в найм мебльованих кімнат, приватних будинків, прийом автотуристів на фермах, обслуговування за схемою "стіл і ліжко" тощо), яку також слід розглядати як "кустарщину".

За різними оцінками, менше чверті відпускників у Франції стає споживачами організованих подорожей. Лише третина їх користується послугами готелів і аналогічних засобів розміщення (що існують переважно за рахунок ділових туристів). Приблизно стільки ж туристів звертається в транспортні підприємства.

Серед фірм, що беруть участь у ринкових операціях в туризмі, в кількісному відношенні переважають малі форми бізнесу. У Франції на 70% підприємств готельного типу чисельність обслуговуючого персоналу не перевищує п'яти осіб на кожному. Половина всіх зайнятих в готелях, кафе і ресторанах припадає на підприємства з чисельністю працівників менше 10 осіб.

Серед турагенств частка фірм, на яких працює менше 6 осіб, становить 57,5%. За такої великої кількості вони забезпечують роботою лише 13,9% усіх зайнятих в туристичному секторі Франції, дають 8,4% торгового обороту і 9,5% доданій вартості. Водночас, на 26 найбільших турагенств країни (або 1,9% загальної їх кількості) з чисельністю персоналу понад 100 осіб на кожному припадає 46,3% усіх зайнятих у турагенствах, 49,2% - торгового обороту і 56,6% - доданої вартості. Ці цифри свідчать про помітну роль великих фірм на ринку турагентських послуг.

Більш високі рівні концентрації в туроператорському секторі. П'ять провідних французьких туроператорів, включаючи "Середземноморський клуб", контролюють половину ринку пекидж-турів, а десять домінуючих фірм - 67%. Близьких значень коефіцієнт ринкової концентрації набув в інших розвинених туристичних країнах. На два перших туроператори в Японії припадає 30% сукупного обсягу продажу пекидж-турів, у Бельгії - 60%, у Нідерландах - 70%. Ринкова частка трьох перших туроператорів становить у ФРН 42%, у Швейцарії - більше 60%, у Великій Британії - 75%.

Сутність концентрації виробництва полягає в укрупненні розмірів підприємств (абсолютна концентрація) і в розподілі загального обсягу виробництва підгалузей між підприємствами різного розміру (відносна концентрація).

Відносна концентрація формується під впливом абсолютної, тому при аналізі і плануванні першорядне значення має визначення абсолютної концентрації.

Концентрація виробництва може здійснюватися в трьох основних формах:

• 1) концентрація різнорідних виробництв на підприємствах універсального типу;

• 2) концентрація виробництва однорідної продукції на спеціалізованих підприємствах;

• 3) концентрація на основі комбінування взаємозалежних виробництв у межах одного підприємства.

Концентрація має такі форми, як власне концентрація і централізація. Власне концентрація це зростання промисловості за рахунок виробничого нагромадження. Вона реалізується через створення нових великих підприємств, реконструкцію і розширення діючих.

Дуже ефективною формою концентрації галузі є централізація - створення великих виробничих комплексів при злитті окремих підприємств, що втрачають при цьому свою самостійність.

Збільшення масштабів виробництва в процесі концентрації і централізації здійснюється по наступна такими трьома напрямами:

• 1) горизонтальна інтеграція - злиття двох чи більше компаній, зайнятих в одній сфері виробництва;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концентрація виробництва в економіці туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Основи економіки туризму

  • Модель туризму за Жафаром Жафарі

  • Теорія периферії В. Крісталера

  • Модель циклу еволюції туристичного простору Р. В. Бутлера

  • Концепція туристичного простору

  • Концепція туристичної функції

  • Концепція територіальних рекреаційних систем

  • Концепція туристичної урбанізації

  • Теорії конфлікту в туризмі

  • Концепція функції туризму

  • Основні поняття й сутність економіки туризму

  • Структура туристичного бізнесу

  • Сфера фінансово-кредитного підприємництва: суть і основні ознаки

  • Туристичний продукт

  • Види турпродукту

  • Туристичний продукт - дохід

  • Туристичне споживання

  • Економічна ефективність туристичного бізнесу

  • Система показників економічної ефективності туристичного бізнесу

  • Підвищення ефективності підприємництва в туризмі

  • Спеціалізація і кооперація в економіці туризму

  • Концентрація виробництва в економіці туризму
  • Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку

  • Франчайзингові відносини у готельному та туристичному бізнесі

  • Історія виникнення та розвитку франчайзингу

  • Види франчайзингу

  • Переваги і недоліки

  • Договір франчайзингу

  • Готельний франчайзинг

  • Кумулятивний вплив туризму на національну економіку. Мультиплікатор туризму

  • Мультиплікатор туризму

  • Розділ 2. Економіка підприємницької діяльності в туризмі

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища туристичного підприємництва

  • Формування доходу туристичного підприємства

  • Стратегія формування та розподілу доходу

  • Структура витрат туристичного підприємства

  • Принципи розрахунку туроператором собівартості туру

  • Формування та розподіл прибутку туристичних підприємств

  • Джерела фінансування суб'єктів туристичного бізнесу

  • Власні джерела підприємництва

  • Основні й оборотні фонди туристичного підприємства

  • Трудові ресурси туристичного підприємства

  • Мотивація та оплата праці працівників туристичного підприємства

  • Грошові потоки підприємств туристичного бізнесу

  • Методи оптимізації руху грошових коштів.

  • Розділ 3. Економічне планування діяльності підприємств туристичної індустрії

  • Формування економічної стратегії туристичного підприємства

  • Планування продажу туристичного продукту

  • Планування діяльності готельного підприємства

  • Розробка експлуатаційної програми підприємств розміщення туристів

  • Планування товарообороту закладів харчування туристів

  • Планування чисельності працівників туристичного підприємства

  • Аналіз інтенсивності праці

  • Фінансове планування туристичної компанії

  • Планування різниці між прибутками та видатками підприємства

  • Планування руху грошових коштів туристичних підприємств

  • Бізнес-планування туристичної компанії

  • Загальні відомості про підприємство

  • Маркетинговий план

  • План трудових ресурсів

  • Розділ 4. Маркетингова діяльність туристичних підприємств

  • Життєвий цикл туристичного продукту

  • Економічні основи ціноутворення

  • Принципи та фактори ціноутворення в туризмі

  • Принципи ціноутворення в закладах гостинності

  • Світовий досвід формування спеціальних тарифів на номери у готелях

  • Просування туристичного продукту

  • Реклама в комплексі просування туристичного продукту

  • Стимулювання збуту туристичного продукту

  • Інші засоби просування туристичного продукту

  • Формування системи розподілу туристичного продукту

  • Розділ 5. Економічний аналіз діяльності туристичних компаній

  • Цілі та види економічного аналізу діяльності туристичної компанії

  • Система економічних показників функціонування туристичної компанії

  • Аналіз базових показників рентабельності функціонування туристичної компанії

  • Методи економічного аналізу

  • Розділ 6. Інвестиції в економіці туризму

  • Джерела залучення інвестиційних ресурсів

  • Інвестиційні проекти в економіці туризму

  • Прогнозування ефективності інвестиційного проекту

  • Проблеми залучення іноземних інвестицій в національний туристичний комплекс

  • Розділ 7. Регіональна економіка туризму

  • Кластерна модель організації туристичного бізнесу регіону

  • Механізми забезпечення інвестиційної привабливості регіональної економіки туризму

  • Економічні основи організації регіональних фондів розвитку туризму

  • Макроекономічна стратегія розвитку туристичного бізнесу в регіонах України

  • Розділ 8. Державне регулювання економіки туризму

  • Механізми підтримки економічного розвитку індустрії туризму

  • Правове регулювання економічного розвитку туристичної діяльності в різних країнах

  • Іспанія

  • Португалія

  • Міжнародні стандарти ICO серії 9000:2000

  • Франція

  • Марокко

  • Інститути державного регулювання туристичної галузі України

  • Податкове регулювання економіки туризму

  • Туристична політика держав за умов економічної глобалізації туристичної індустрії

  • Література