Правове регулювання економічного розвитку туристичної діяльності в різних країнах

Економіка туризму

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму - дуже складна система. Постійне розширення міжнародного туристичного обміну зумовило потребу його міжнародно-правової регламентації і створення спеціалізованих міжнародних туристичних організацій. Туристичні обміни пов'язані з перетином державних кордонів, а перебування туристів на території іноземної держави і переміщення нею, покликане регулювати міжнародне право.

Низка міжнародних договорів, конвенцій і декларацій міжнародних організацій формують основи міжнародно-правового регулювання системи туризму і міжнародних подорожей. Стаття 24 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., проголошує: "Кожна людина має право на відпочинок і вільний час, включаючи розумне обмеження робочого часу і періодичні оплачувані відпустки". Стаття 12 "Міжнародного пакту про громадянські і політичні права", прийнятого 6 грудня 1966 р. Генеральною Асамблеєю ООН, закріплює право кожної людини вільно полишати будь-яку країну, в тому числі власну.

Із зростанням обсягів туризму і розширенням його географії, а також з розвитком засобів транспорту і включенням у маршрути декількох країн одночасно, до організацій туристичних поїздок долучилися міжнародні організації.

У формуванні туристичного законодавства провідна роль належить парламентським структурам, туристична адміністрація може виступити з законодавчою ініціативою. Туристична діяльність регламентується як прямо, так і опосередковано. У першому випадку йдеться про створення спеціального туристичного законодавства, у другому - туристичне законодавство включається в блок законодавчих актів, які стосуються як туризму, так і інших галузей економіки. В останньому випадку національна туристична адміністрація повинна відстоювати інтереси туристичного сектора, обґрунтовуючи значення туристичних проблем і проблем, які виникають в інших секторах економіки.

Головні завдання, які стоять перед країнами в сфері туристичного законодавства: визначення сфери діяльності, яка потребує регламентації, і відпрацьовування юридичних механізмів впливу на неї. Схема механізму правового регулювання міжнародного туризму зображена на рис. 8.1.

Переходячи до практичного вирішення питань, пов'язаних з розробкою туристичного законодавства, необхідно окреслити коло питань, які підлягають регламентації.

На підставі світової практики доходимо висновку, що туристичне законодавство регламентує такі напрями діяльності:

• роботу об'єктів туристичної індустрії, передусім засобів розміщення;

• професійну діяльність у туризмі (туристичні професії), умови, за яких стає можливим професійне провадження туристичної діяльності;

• права та обов'язки учасників туристичної діяльності, заходи із захисту прав споживача в туризмі;

• допомога туризму з боку держави.

Схема механізму глобального регулювання міжнародного туризму

Рис. 8.1. Схема механізму глобального регулювання міжнародного туризму

Далі ми детальніше розглянемо способи регламентації основних сфер діяльності в туризмі на базі аналізу законодавчих актів провідних туристичних країн світу.

Основні важелі державного регулювання туристичної діяльності - створення особливого правового поля, в якому формуються умови, що забезпечують цивілізований розвиток основних сфер, пов'язаних з функціонуванням туристичного комплексу. На практиці, крім законодавчих заходів, що визначають права та обов'язки учасників туристичного ринку, поширені такі форми впливу на туристичну сферу, як ліцензування, сертифікація й стандартизація.

Сертифікація послуг проводиться з метою захисту прав і законних інтересів громадян, які споживають послугу.

Сертифікація - це процедура, яка підтверджує відповідність об'єкта сертифікації (в даному випадку - туристичної послуги) нормам і правилам, встановленим державою для подібних послуг. Сертифікації в туризмі підлягають або туристичні послуги, або послуги готелів (як у більшості європейських країн). Процедуру підтвердження відповідності здійснює орган сертифікації - незалежна від споживача й виконавця уповноважена на це організація.

Законодавством різних країн передбачені два види сертифікації: обов'язкова й добровільна.

Обов'язкова сертифікація звичайно запроваджується там, де немає чітких механізмів саморегулювання, які працюють за наявності потужних професійних об'єднань, що надають діям своїх членів цивілізованої ринкової форми. Там, де такі об'єднання існують, наприклад, у Швейцарії, обов'язкова сертифікація поступається місцем добровільній сертифікації як ініційованій виробником послуги процедурі підтвердження відповідності якості послуг, які надаються, вимогам стандартів обслуговування й інших нормативних документів, що визначають якість послуг подібного роду. За підсумками сертифікації видається документ, що є письмовим підтвердженням того, що послуга, яка сертифікується, відповідає встановленим вимогам.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання економічного розвитку туристичної діяльності в різних країнах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Основи економіки туризму

  • Модель туризму за Жафаром Жафарі

  • Теорія периферії В. Крісталера

  • Модель циклу еволюції туристичного простору Р. В. Бутлера

  • Концепція туристичного простору

  • Концепція туристичної функції

  • Концепція територіальних рекреаційних систем

  • Концепція туристичної урбанізації

  • Теорії конфлікту в туризмі

  • Концепція функції туризму

  • Основні поняття й сутність економіки туризму

  • Структура туристичного бізнесу

  • Сфера фінансово-кредитного підприємництва: суть і основні ознаки

  • Туристичний продукт

  • Види турпродукту

  • Туристичний продукт - дохід

  • Туристичне споживання

  • Економічна ефективність туристичного бізнесу

  • Система показників економічної ефективності туристичного бізнесу

  • Підвищення ефективності підприємництва в туризмі

  • Спеціалізація і кооперація в економіці туризму

  • Концентрація виробництва в економіці туризму

  • Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку

  • Франчайзингові відносини у готельному та туристичному бізнесі

  • Історія виникнення та розвитку франчайзингу

  • Види франчайзингу

  • Переваги і недоліки

  • Договір франчайзингу

  • Готельний франчайзинг

  • Кумулятивний вплив туризму на національну економіку. Мультиплікатор туризму

  • Мультиплікатор туризму

  • Розділ 2. Економіка підприємницької діяльності в туризмі

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища туристичного підприємництва

  • Формування доходу туристичного підприємства

  • Стратегія формування та розподілу доходу

  • Структура витрат туристичного підприємства

  • Принципи розрахунку туроператором собівартості туру

  • Формування та розподіл прибутку туристичних підприємств

  • Джерела фінансування суб'єктів туристичного бізнесу

  • Власні джерела підприємництва

  • Основні й оборотні фонди туристичного підприємства

  • Трудові ресурси туристичного підприємства

  • Мотивація та оплата праці працівників туристичного підприємства

  • Грошові потоки підприємств туристичного бізнесу

  • Методи оптимізації руху грошових коштів.

  • Розділ 3. Економічне планування діяльності підприємств туристичної індустрії

  • Формування економічної стратегії туристичного підприємства

  • Планування продажу туристичного продукту

  • Планування діяльності готельного підприємства

  • Розробка експлуатаційної програми підприємств розміщення туристів

  • Планування товарообороту закладів харчування туристів

  • Планування чисельності працівників туристичного підприємства

  • Аналіз інтенсивності праці

  • Фінансове планування туристичної компанії

  • Планування різниці між прибутками та видатками підприємства

  • Планування руху грошових коштів туристичних підприємств

  • Бізнес-планування туристичної компанії

  • Загальні відомості про підприємство

  • Маркетинговий план

  • План трудових ресурсів

  • Розділ 4. Маркетингова діяльність туристичних підприємств

  • Життєвий цикл туристичного продукту

  • Економічні основи ціноутворення

  • Принципи та фактори ціноутворення в туризмі

  • Принципи ціноутворення в закладах гостинності

  • Світовий досвід формування спеціальних тарифів на номери у готелях

  • Просування туристичного продукту

  • Реклама в комплексі просування туристичного продукту

  • Стимулювання збуту туристичного продукту

  • Інші засоби просування туристичного продукту

  • Формування системи розподілу туристичного продукту

  • Розділ 5. Економічний аналіз діяльності туристичних компаній

  • Цілі та види економічного аналізу діяльності туристичної компанії

  • Система економічних показників функціонування туристичної компанії

  • Аналіз базових показників рентабельності функціонування туристичної компанії

  • Методи економічного аналізу

  • Розділ 6. Інвестиції в економіці туризму

  • Джерела залучення інвестиційних ресурсів

  • Інвестиційні проекти в економіці туризму

  • Прогнозування ефективності інвестиційного проекту

  • Проблеми залучення іноземних інвестицій в національний туристичний комплекс

  • Розділ 7. Регіональна економіка туризму

  • Кластерна модель організації туристичного бізнесу регіону

  • Механізми забезпечення інвестиційної привабливості регіональної економіки туризму

  • Економічні основи організації регіональних фондів розвитку туризму

  • Макроекономічна стратегія розвитку туристичного бізнесу в регіонах України

  • Розділ 8. Державне регулювання економіки туризму

  • Механізми підтримки економічного розвитку індустрії туризму

  • Правове регулювання економічного розвитку туристичної діяльності в різних країнах
  • Іспанія

  • Португалія

  • Міжнародні стандарти ICO серії 9000:2000

  • Франція

  • Марокко

  • Інститути державного регулювання туристичної галузі України

  • Податкове регулювання економіки туризму

  • Туристична політика держав за умов економічної глобалізації туристичної індустрії

  • Література