Для того, щоб потенційний клієнт міг придбати тур неподалік від свого будинку чи місця роботи, туроператору необхідно створити систему розподілу і збуту, яка б охопила всю збутову територію.
Політика розподілу - це діяльність фірми з планування, реалізації та контролю руху товарів і послуг від виробника до кінцевого споживача, метою якої є задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку. Основна мета політики розподілу - організація ефективного збуту продукції підприємства.
Управління збутом передбачає такі етапи:
• 1) Вибір каналів розподілу і збуту туристичного продукту.
• 2) Вибір конкретних роздрібних посередників.
• 3) Підготовка пропозиції для посередника.
• 4) Передання пропозиції посереднику.
• 5) Стимулювання роботи посередника.
• 6) Контроль за роботою посередника.
Вибір каналіє розподілу і збуту туристичного продукту Для масового продажу турпродукту на ринку фірми-турорганізатори можуть використовувати різні канали:
• 1. Прямий продаж турів через власні відділи, філії й агентства туроператора, які або функціонують безпосередньо в приміщенні туроператора, або за його межами, але перебувають у його повному підпорядкуванні і використовуються для роздрібного продажу групових й індивідуальних турів, а також окремих турпослуг (бронювання місць у готелі, на транспорті, екскурсій та ін.). Іноді через них продаються тури інших туроператорів на підставі укладених з ними угод. Туроператори, за наявності відповідних можливостей, використовують тимчасові торгові точки, які розміщують, на території туристичних виставок чи в інших орендованих місцях, наприклад, у магазинах, де в період сезонного попиту на турпоїздки туроператори очікують знайти велику кількість потенційних покупців.
• 2. Продаж через незалежні турагентства, які мають ліцензію на міжнародну туристську діяльність. На підставі агентських угод, які укладаються з туроператорами, турагентства перебирають на себе організацію роздрібного продажу їхніх турів від свого імені й під свою відповідальність, і одержують за це від туроператорів комісійну винагороду.
• 3. Продаж через інших посередників, які не мають ліцензії на міжнародну туристську діяльність, але займаються масовим продажем інших послуг чи товарів, наприклад, збутові пункти авіакомпаній, готельних ланцюгів, страхових агентств, а також окремі юридичні і фізичні особи. За договором доручення вони продають тури туроператорів від імені туроператорів й під їхню повну відповідальність, одержуючи за цю роботу визначену комісійну винагороду.
• 4. Електронна комерція - продаж турів через комп'ютерні мережі. Цей канал особливо поширений у зарубіжному турбізнесі. В багатьох країнах розвиток електронної комерції гальмується двома причинами: відносно невеликою кількістю власників персональних комп'ютерів і ще меншою кількістю власників персональних кредитних карток, які є засобом розрахунків при комп'ютерному продажі.
Формуючи систему розподілу і збуту тур продукту, туроператор повинен виконати такі завдання:
• o організувати широкий роздрібний продаж своїх турів на всій збутовій території;
• o забезпечити високу активність своїх роздрібних посередників при продажі турів.
Залежно від особливостей цільового ринку і ринкового сегмента, обсягу виробництва і продажу, фінансових і організаційних можливостей туроператор може використовувати різні канали роздрібного продажу, і їх кількість також буде різною. При вирішенні цього питання слід спиратися на критерії оцінки каналів роздрібного продажу.
Економічні критерії:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування системи розподілу туристичного продукту“ на сторінці 1. Приємного читання.
