Охарактеризуємо основні ознаки ринку досконалої конкуренції.
• 1. Товари різних виробників ідентичні за своїми властивостями. За ідентичності наявних на ринку продуктів споживачу байдуже, у кого купувати товар, тому він орієнтується на ціну і надає перевагу дешевшому товару. Якщо споживач має необхідну інформацію про ціни, то продавець не може їх підняти без ризику втратити своїх покупців, тому збиткова фірма не може врятувати себе за рахунок підвищення цін. Із зростанням цін неминуче відбувається відплив покупців до того виробника, який продає цей товар за нижчою ціною, і, навпаки, зниження ціни забезпечує приплив покупців.
• 2. Продавців і покупців дуже багато, і ніхто з них не може вирішальним чином вплинути на ринкову ціну товару. Кожна окрема купівля настільки мала в порівнянні із сукупним обсягом продажу на галузевому ринку, що рішення однієї фірми збільшити чи зменшити (навіть у кілька разів) виробництво своєї продукції не зможе помітно вплинути на ринкову ситуацію, оскільки частка цього товару на ринку залишиться незначною. Отже, окремий виробник за умов досконалої конкуренції не може впливати на ринкові процеси. Він продає стільки продукції, скільки може продати за ринковою ціною.
• 3. Відбувається безперешкодне вирівнювання цін у різних сегментах ринку. На ринку досконалої конкуренції усі фактори виробництва цілком вільні і максимально рухливі. Продавці, діючи незалежно один від одного, безперешкодно приходять на ринок і залишають його. Ресурси відносно вільно переливаються з одного виду діяльності в іншій. Конкуренту протистоїть не конкретна фірма, а ринок загалом. Проблеми пошуку постачальників не існує. Новим виробникам легко проникнути в галузь, а вже існуючим - вийти з неї, якщо вона стала збитковою.
• 4. Продавці і покупці володіють однаковою інформацією про ціни, товари, попит, пропозиції тощо. Для ринку досконалої конкуренції характерна визначеність: виробники знають свої витрати і доходи, споживачі добре інформовані про ціни усіх фірм, власники факторів виробництва володіють точної інформацією, за якою ціною їх купують.
У реальному житті майже немає ринків, які б задовольняли усі вимоги досконалої конкуренції, що у чистому виді ніколи не існувала. Досконала конкуренція припускає ідеальну економіку. Проте ринок досконалої конкуренції як поле діяльності безлічі малих фірм, що продають ідентичну продукцію, варто вивчати.
Протилежністю досконалої конкуренції є чиста монополія. На ринку чистої монополії одному продавцю протистоїть безліч покупців і цілком відсутня конкуренція. Цей ринок повинен відповідати таким умовам:
• o товар виробляє і продає один продавець;
• o товар не має близьких замінників;
• o продавець продає тільки свої товари;
• o існує дефіцит;
• o ринок закритий для нових продавців.
Вищим ступенем недосконалої конкуренції є монополія. Це тип галузевого ринку, на якому існує єдиний продавець товару, що не має близьких замінників. Чиста монополія частіше присутня на місцевих ринках, ніж на національних, а, тим більше, на світових. Але монополізуватися може підгалузь у формі окремої фірми за напрямами туризму, наприклад агротуризм, транспортний, діловий тощо. Загалом у монополії пропозиція товарів менша, ніж за досконалої конкуренції, а ціна вища, тобто менше споживачів даного товару. Вищою формою недосконалої конкуренції є монополія, за якої на ринку є лише один покупець. У турбізнесі таким може бути підприємець, який один має квоту на в'їзні тури. Існують галузі, де монополія необхідна. Йдеться про природну монополію. Вона виникає там, де виробництво визначеного виду продукції обходиться дешевше, якщо ним займається тільки одна фірма. Типові монополісти - продавці газу, тепла, електроенергії, що визначається самим характером подібного виробництва. Проникнення в таку галузь інших виробників призводить до збільшення витрат.
Якщо за умов досконалої конкуренції добробут виробника залежить від зниження витрат виробництва за незмінних цін, то за умов чистої монополії він виграє за рахунок зростання цін при незмінних і навіть зростаючих витратах виробництва. Монополізований ринок закритий для конкурентів. Монополія дає змогу протягом визначеного періоду регулювати співвідношення попиту та пропозиції таким чином, щоб споживач оплачував найвищі витрати і забезпечував тим самим виробнику бажаний прибуток. До того ж штучно зростають витрати виробництва в галузях, що споживають продукцію підприємств-монополістів, а це, у кінцевому підсумку, позначається на життєвому рівні населення.
Як уже підкреслювалося, досконала конкуренція і чиста монополія на практиці трапляються рідко. Проте в економічній літературі їм приділяється багато уваги як своєрідному еталону, з яким порівнюють усі інші види ринків. Насправді ринок не існує без конкуренції, але він не може обійтися і без елементів монополії. Конкуренція підштовхує розвиток виробництва, руйнує диктат виробника стосовно споживача, а монополія упорядковує конкуренцію, робить її цілеспрямованою і, відповідно, більш ефективною.
На практиці формуються ринки з різним співвідношенням конкуренції і монополії. Центральне місце за ступенем розвитку посідає ринок монополістичної конкуренції.
Сучасний ринок - це ринок недосконалої, чи монополістичної, конкуренції, що має ознаки як монополії, так і конкуренції. В основу цього типу ринку покладено диверсифікованість виробництва. Кожна фірма виготовляє подібну продукцію, що відрізняється від продукції інших компаній деякими технічними характеристиками: використаними для її виготовлення матеріалами, дизайном, якістю, торговою маркою тощо.
Монополістична конкуренція - тип галузевого ринку, в якому достатньо багато продавців (турагентів) продукту, що диференціюється (унікального), а це дає їм змогу здійснювати певний контроль над ціною продажу товару або послуги. За монополістичної конкуренції частка окремих фірм на туристичному ринку становить від 1 до 10%. Ця конкуренція подібна на монополію тим, що фірма володіє здатністю контролювати ціну своїх товарів; але вона подібна і на чисту конкуренцію, оскільки один товар продають багато фірм, на туристичному ринку вхід і вихід вільні. Переважна більшість великих компаній діє в декількох галузях. Одногалузеві корпорації в промислово розвинених країнах є винятком. Розширення діяльності компаній пов'язано з їх прагненням зміцнити свою стійкість на ринках збуту і максимально використовувати досягнення технічного прогресу.
Диверсифікованість і конгломерація виробництва стають загальною тенденцією розвитку економіки. Ринок монополістичної конкуренції відрізняється від ринку досконалої конкуренції тим, що тут продається подібна, але не ідентична продукція, що виробляється відносно великою кількістю фірм, які прагнуть виокремити свій товар, підкреслюючи його індивідуальність через якість, зовнішнє оформлення, рекламу, товарні знаки й ін.
За умов диверсифікованого виробництва монополізація можлива стосовно не всієї продукції, що випускається, а тільки стосовно окремих товарів. Оскільки кожна компанія виробляє не ідентичну, а подібну продукцію, то виробник прагне виокремити свій товар, підкреслюючи винятковість його споживчих властивостей. Для цього використовують популярні торгові марки, оригінальний дизайн і упакування товару, спеціальну рекламу й ін. Забезпечивши деяким своїм товарам монопольне становище компанії можуть підвищувати на них ціни. Ринок монополістичної конкуренції характерний для таких сфер, як роздрібна торгівля, послуги, виробництво одягу, предметів гігієни.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку“ на сторінці 2. Приємного читання.
