Кожний інвестор прагне якомога об'єктивніше оцінити майбутні результати від реалізації інвестиційного проекту, оскільки проекти, які не дадуть відповідного ефекту, безперспективні, і ніхто не вкладатиме в них кошти. Для цього треба обґрунтувати показники ефективності інвестицій з високим ступенем достовірності й точності, урахувати всі фактори, які можуть вплинути на ефективність проекту, оцінити можливі ризики. Значні відхилення між прогнозованими й фактичними результатами можуть призвести до конфліктних ситуацій між учасниками інвестиційного процесу, втрати запланованих доходів, а найгірше - вкладених капіталів.
Складність розрахунку ефективності зумовлюється тим, що у практичній роботі важко правильно оцінити всі аспекти діяльності як на етапі здійснення інвестицій, так і під час експлуатації інвестиційного проекту, точно спрогнозувати і домогтися високого ступеня достовірності інформації.
Коло споживачів такого роду оцінки досить широке і різноманітне, починаючи з міжнародних банківських і фінансових організацій, які займаються кредитним і інституційним фінансуванням у межах комплексних регіональних і галузевих програм, і завершуючи підприємствами, які самі шукають інвестора.
Без сумніву, для потенційного кредитора та інституційного інвестора поняття інвестиційної привабливості мають різні значення. Якщо для кредитного інвестора пріоритетною в процесі оцінки ефективності проекту є платоспроможність, то для інституційного інвестора - ефективність фінансово-господарської діяльності інвестицій.
Потрібно чітко розмежовувати поняття абсолютної і відносної привабливості інвестиційного проекту. Абсолютна привабливість стосується конкретного, чітко специфікованого інвестиційного проекту, а інвестиційна привабливість підприємства в абсолютному значенні зводиться до оцінки чистої зведеної вартості проекту за увесь його життєвий цикл.
Поняття відносної привабливості завжди передбачає базу порівняння, якою можуть слугувати показники інших підприємств, регіонів або певні нормативні значення, завдання замовника.
Доцільність інвестиційних проектів вивчається на підставі їх бізнес-планів, документа, який містить техніко-економічне обґрунтування, основні характеристики. Детально бізнес-план ми розглядали у параграфі 6.9, нагадаємо базові положення.
Бізнес-план складається з розділів, які містять інформацію про особливості інвестиційного проекту, галузь в якій реалізується інвестиційний проект, аналіз ринку, характеристику потенційних покупців даного продукту чи послуги, забезпеченість реалізації проекту основними факторами виробництва, визначення джерел фінансування інвестиційного проекту.
Найважливіший розділ бізнес-плану - фінансовий план. Його складають у кілька етапів.
На першому - складають графік потоку інвестицій: за перший рік - помісячно, за другий - поквартально, за третій і т.д. - загалом в цілому за рік. У цьому графіку відображають необхідний обсяг інвестицій у капітальні й експлуатаційні витрати, пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту.
Капітальні витрати (початкові інвестиції) визначаються характером інвестиційних проектів. Вони можуть включати витрати на проектно-дослідницькі роботи, придбання земельної ділянки та її благоустрій, будівництво будівель і споруд, придбання машин, устаткування, їх монтаж, придбання прав на використання технологічного процесу і технічних засобів тощо.
Експлуатаційні (виробничі витрати) включають витрати на сировину, матеріали, покупні вироби, паливо, енергію, оплату праці, витрати з обслуговування виробництва і управління.
На другому етапі обґрунтовується план доходів, пов'язаних з реалізацією інвестиційного проекту. Такі показники розраховують за перший рік щомісячно, за другий - щоквартально, за третій і т.д. - загалом за рік.
На третьому етапі визначається точка беззбитковості інвестиційного проекту, яка показує, за якого обсягу продажу продукту (послуги) буде досягнуто самоокупності господарської діяльності об'єкта інвестування на стадії його експлуатації.
На четвертому етапі оцінюється економічна ефективність інвестиційного проекту.
Останній етап є найбільш відповідальним у процесі ухвалення інвестиційних рішень. Від його об'єктивності залежатиме економічний розвиток підприємства.
Методи, що використовуються для оцінки економічної ефективності інвестицій, поділяються на елементарні й інтегральні. Елементарними називаються методи, за яких витрати і доходи оцінюються без дисконтування. Інтегральні методи враховують фактор часу.
Суть одного із найважливіших методів оцінки економічної ефективності інвестицій полягає у розрахунку їх середньої рентабельності (Я) за формулою
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування ефективності інвестиційного проекту“ на сторінці 1. Приємного читання.
