Макроекономічна стратегія розвитку туристичного бізнесу в регіонах України

Економіка туризму

Розбудова в Україні туристичної галузі, яка б успішно інтегрувалася до міжнародних туристичних взаємовідносин, є одним з провідних напрямів структурної перебудови економіки країни.

Умови, сприятливі для формування національного ринку конкурентоспроможних туристичних послуг повинна створювати держава на основі нових механізмів господарювання, за умов відкритої економіки.

Процес прискорення розвитку туризму має відбуватися в нерозривному зв'язку з утвердженням ринкових відносин. Міжнародний досвід свідчить, що саме ринок є найсприятливішим економічним середовищем для функціонування туристичних підприємств. Своєю чергою, підприємства туристичної галузі, орієнтуючись безпосередньо на споживача, покликані відігравати активну роль у формуванні ринкового простору.

Розвиткові туристичного бізнесу в Україні сприяють значні туристичні ресурси, активізація участі держави в міжнародному поділі праці, поступове залучення іноземних інвестицій у туристичне господарство, приватизація туристичних підприємств, порівняна стабільність національної валюти і досягнення її вільної конвертованості, розвиток внутрішнього споживчого ринку та насичення його високоякісними товарами й послугами тощо.

Як уже зазначалося, туристична галузь є важливим чинником пожвавлення міжнародної співпраці, стабільного й динамічного збільшення валютних надходжень, позитивного впливу на економічну ситуацію у багатьох галузях господарства (наприклад, транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо), підвищення рівня зайнятості населення, збереження екологічної рівноваги та ін.

Успішний вихід України на зовнішні ринки туристичних послуг можливий лише за умови одночасного існування державного та приватного секторів, державних, колективних та змішаних туристичних підприємств, приватних фірм. Тісні взаємозв'язки між туристичною та іншими галузями економіки, своєю чергою, зумовлюють створення багатогалузевих корпоративних систем туристичної діяльності, транспорту і зв'язку, торгівлі, банківської та страхової справи, спроможних забезпечити якісний прийом і комплексне обслуговування іноземних туристів.

Наприкінці XX ст. у світовій економіці стали очевидними істотні зміни у природі конкуренції, джерелах конкурентоспроможності, зокрема, та принципах економічної політики - загалом. "Для нової конкурентної економіки, з якою світ увійшов у третє тисячоліття, характерні конструктивні трансформації, спрямовані на зростання добробуту світової спільноти". Тому при розробці макроекономічної стратегії розвитку будь-якого сектору економіки країни необхідно враховувати ці зміни. Стосується це і туристичної галузі.

Узагальнюючи викладений у вітчизняній та зарубіжній економічній літературі аналіз сучасних процесів, що відбуваються у світовій економіці, та механізмів їх урахування при розробці стратегії виходу українських туристичних підприємств на зовнішні ринки, можна виокремити кілька аспектів.

По-перше, це зростання ролі зовнішніх чинників розвитку туристичної діяльності. Раніше переважала думка про те, що успіх підприємства залежить від реалізації розробленої ним стратегії розвитку, що базувалася на внутрішніх можливостях підприємства. Проте стійкість господарської діяльності на сьогодні визначається не тільки і не стільки управлінським впливом на внутрішні фактори (зокрема, пошуку шляхів оптимізації господарювання, зниження собівартості туристичних продуктів), а насамперед можливістю і здатністю враховувати вплив зовнішніх факторів, що з туристичним підприємством безпосередньо не пов'язані. Остаточно спростовується погляд на те, що конкурентних переваг можна досягти лише за рахунок зниження витрат виробництва (наприклад, шляхом зменшення заробітної плати працівників чи зниження собівартості послуг). На перший план виходить проблема гнучкої адаптації туристичних підприємств до постійних змін зовнішнього середовища. За таких умов постійно змінюються і фактори виробництва туристичних послуг. Перед туристичними підприємствами постає нове завдання - "вийти за межі відомих, традиційних схем структурних змін і почати перебудову, засновану на можливостях, які надають глобалізація та інформаційні технології". Головний зміст таких змін полягає не в обмеженні витрат на виробництво туристичних послуг, а у докорінній зміні ставлення до інновацій, інформаційних технологій, адаптивності до швидких змін попиту загальної ситуації на туристичному ринку. Внутрішня реорганізація та реструктуризація туристичних підприємств має набагато меншу, короткотермінову результативність.

Серед шляхів досягнення успіху на зовнішніх ринках найперспективнішим є "розширення використання інновацій шляхом створення в країні, регіоні, на підприємстві системи творчої розробки і подальшої комерціалізації нових ідей", сервісних технологій. При цьому інноваційна стратегія буде успішною, якщо вона доповнюється наданням високоякісних послуг, індивідуалізацією роботи з споживачами, застосуванням ґрунтовних маркетингових досліджень.

Отже, макроекономічна стратегія розвитку туристичного бізнесу повинна передбачати сприяння підприємствам на державному рівні в отриманні та поширенні новітньої інформації, поширенні сучасних інноваційноємних технологій.

По-друге, це збільшення впливу мікросередовища розвитку туристичної діяльності. З початком реформ провідною сферою державного регулювання в більшості випадків стають макроекономічні перетворення, хоча світовий досвід свідчить про необхідність першорядної децентралізації управління та зміщення основних важелів регулювання на мікрорівень, сприяння переходу підприємств до дедалі більшої економічної самостійності на основі розвитку відносин різних форм власності. Згідно з принципами, що діють на сучасних світових ринках, "кожне підприємство вимушене самостійно знаходити шляхи подолання кризової ситуації та виходу на зовнішні ринки з урахуванням посилення впливу різного роду ризиків, розвитку вільного ціноутворення, небезпеки самостійного вибору постачальників і споживачів".

Науково обґрунтована макроекономічна політика, стабільні політична та правова ситуація в країні є необхідними позитивними чинниками активізації зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств. Не меншу роль відіграє удосконалення відносин на макрорівні: потенціал і перспективи економічного розвитку будь-якої галузі національної економіки напряму залежить від мікроекономічної політики. Туристична галузь країни не стане повноцінною доти, поки туристичні підприємства не стануть результативними, рентабельними. Проте й перекладати усю відповідальність за розвиток зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму на туристичні підприємства неправильно, оскільки їх можливості і компетенція на зовнішніх ринках є похідними від мікроекономічних умов ділового оточення. Отже, створюючи сприятливе макросередовище, держава повинна підтримувати розвиток мікроекономічного середовища. Туристичним підприємствам постійно доводиться використовувати місцеву господарську інфраструктуру, співпрацювати з суб'єктами локальних ринків праці тощо.

Сучасна економічна теорія виокремлює чотири найважливіших ознаки мікроекономічного ділового середовища:

• ресурси, що використовуються туристичними підприємствами в процесі їх функціонування (трудові ресурси, ринкова, інформаційна, інноваційна інфраструктура);

• внутрішня конкуренція, оскільки рідко підприємства, які не витримують конкуренції на внутрішньому ринку туристичних послуг, можуть отримати конкурентні переваги на зовнішньому;

• наявність вибагливих місцевих споживачів, у тому числі тих, попит яких може бути задоволений лише через вихід на зовнішні ринки;

• створення локальних (місцевих) ринків туристичних послуг шляхом взаємодії усіх підприємств туристичної та пов'язаних і підтримуючих галузей.

Зусилля держави при розробці макроекономічної стратегії розвитку туристичного бізнесу в Україні повинні бути спрямовані на вдосконалення інфраструктурного забезпечення території, стимулювання формування локальних ринків праці, створення умов, сприятливих для розвитку здорової конкуренції на місцевих ринках туристичних послуг тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Макроекономічна стратегія розвитку туристичного бізнесу в регіонах України“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Основи економіки туризму

  • Модель туризму за Жафаром Жафарі

  • Теорія периферії В. Крісталера

  • Модель циклу еволюції туристичного простору Р. В. Бутлера

  • Концепція туристичного простору

  • Концепція туристичної функції

  • Концепція територіальних рекреаційних систем

  • Концепція туристичної урбанізації

  • Теорії конфлікту в туризмі

  • Концепція функції туризму

  • Основні поняття й сутність економіки туризму

  • Структура туристичного бізнесу

  • Сфера фінансово-кредитного підприємництва: суть і основні ознаки

  • Туристичний продукт

  • Види турпродукту

  • Туристичний продукт - дохід

  • Туристичне споживання

  • Економічна ефективність туристичного бізнесу

  • Система показників економічної ефективності туристичного бізнесу

  • Підвищення ефективності підприємництва в туризмі

  • Спеціалізація і кооперація в економіці туризму

  • Концентрація виробництва в економіці туризму

  • Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку

  • Франчайзингові відносини у готельному та туристичному бізнесі

  • Історія виникнення та розвитку франчайзингу

  • Види франчайзингу

  • Переваги і недоліки

  • Договір франчайзингу

  • Готельний франчайзинг

  • Кумулятивний вплив туризму на національну економіку. Мультиплікатор туризму

  • Мультиплікатор туризму

  • Розділ 2. Економіка підприємницької діяльності в туризмі

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища туристичного підприємництва

  • Формування доходу туристичного підприємства

  • Стратегія формування та розподілу доходу

  • Структура витрат туристичного підприємства

  • Принципи розрахунку туроператором собівартості туру

  • Формування та розподіл прибутку туристичних підприємств

  • Джерела фінансування суб'єктів туристичного бізнесу

  • Власні джерела підприємництва

  • Основні й оборотні фонди туристичного підприємства

  • Трудові ресурси туристичного підприємства

  • Мотивація та оплата праці працівників туристичного підприємства

  • Грошові потоки підприємств туристичного бізнесу

  • Методи оптимізації руху грошових коштів.

  • Розділ 3. Економічне планування діяльності підприємств туристичної індустрії

  • Формування економічної стратегії туристичного підприємства

  • Планування продажу туристичного продукту

  • Планування діяльності готельного підприємства

  • Розробка експлуатаційної програми підприємств розміщення туристів

  • Планування товарообороту закладів харчування туристів

  • Планування чисельності працівників туристичного підприємства

  • Аналіз інтенсивності праці

  • Фінансове планування туристичної компанії

  • Планування різниці між прибутками та видатками підприємства

  • Планування руху грошових коштів туристичних підприємств

  • Бізнес-планування туристичної компанії

  • Загальні відомості про підприємство

  • Маркетинговий план

  • План трудових ресурсів

  • Розділ 4. Маркетингова діяльність туристичних підприємств

  • Життєвий цикл туристичного продукту

  • Економічні основи ціноутворення

  • Принципи та фактори ціноутворення в туризмі

  • Принципи ціноутворення в закладах гостинності

  • Світовий досвід формування спеціальних тарифів на номери у готелях

  • Просування туристичного продукту

  • Реклама в комплексі просування туристичного продукту

  • Стимулювання збуту туристичного продукту

  • Інші засоби просування туристичного продукту

  • Формування системи розподілу туристичного продукту

  • Розділ 5. Економічний аналіз діяльності туристичних компаній

  • Цілі та види економічного аналізу діяльності туристичної компанії

  • Система економічних показників функціонування туристичної компанії

  • Аналіз базових показників рентабельності функціонування туристичної компанії

  • Методи економічного аналізу

  • Розділ 6. Інвестиції в економіці туризму

  • Джерела залучення інвестиційних ресурсів

  • Інвестиційні проекти в економіці туризму

  • Прогнозування ефективності інвестиційного проекту

  • Проблеми залучення іноземних інвестицій в національний туристичний комплекс

  • Розділ 7. Регіональна економіка туризму

  • Кластерна модель організації туристичного бізнесу регіону

  • Механізми забезпечення інвестиційної привабливості регіональної економіки туризму

  • Економічні основи організації регіональних фондів розвитку туризму

  • Макроекономічна стратегія розвитку туристичного бізнесу в регіонах України
  • Розділ 8. Державне регулювання економіки туризму

  • Механізми підтримки економічного розвитку індустрії туризму

  • Правове регулювання економічного розвитку туристичної діяльності в різних країнах

  • Іспанія

  • Португалія

  • Міжнародні стандарти ICO серії 9000:2000

  • Франція

  • Марокко

  • Інститути державного регулювання туристичної галузі України

  • Податкове регулювання економіки туризму

  • Туристична політика держав за умов економічної глобалізації туристичної індустрії

  • Література