На ринку послуг неможливо зберігати панівне становище тривалий час. Особливу складність для готельного бізнесу становлять переливання капіталу і відхід з ринку. Вкладений у готелі капітал, не дозволяє закривати їх навіть за наявності збитків, оскільки частка постійних витрат є вагомою. У цій сфері точиться чи не найзапекліша боротьба за клієнтів.
Рис. 1.11. Основні етапи аналізу конкурентоспроможності товару
Кожен продавець у своєму бажанні зміцнити власні позиції на ринку завжди мріє про обмеження конкуренції. Найефективнішим способом створення непрохідних бар'єрів для проникнення нових конкурентів у галузь є концентрація виробництва, що сприяє зростанню частки на конкретному ринку однієї чи декількох фірм. Від ступеня концентрації залежать гострота конкуренції, механізм формування цін, висота бар'єрів для проникнення на цей ринок нових продавців. Внаслідок зростання гігантських господарських організацій, витіснення з ринку менш потужних фірм досягається головна мета - обмеження конкуренції і зосередження економічної влади в декількох суб'єктів ринку. Вільне входження в галузь з високою концентрацією виробництва можливо суто теоретично. На практиці це під силу тільки власнику величезного капіталу і пов'язано з подоланням змови між фірмами, що вже діють на цьому. У такому випадку вже діючі компанії домовляються про створення умов, які завадять новій фірмі на рівних конкурувати з ними.
Наявність монополістичних тенденцій у сфері туристичного бізнесу, відхід від принципів досконалої конкуренції має під собою об'єктивну основу. Велику частину вимог клієнта можуть задовольнити лише великі диверсифіковані фірми, що об'єднують підприємства з різних галузей і володіють декількома самостійними центрами ділової активності.
Зростання виробництва сприяє до економії, оскільки великі компанії спроможні знизити витрати за рахунок власної інфраструктури, спеціалізації, масового виробництва і можливості заощаджувати на використанні застарілого устаткування. Виникає ефект масштабу, що відображає залежність питомої собівартості (витрат) від обсягу виробництва. Він дає змогу відносно великим фірмам виробляти і збувати продукцію з зниженими середніми витратами ніж у невеликих підприємств. Із зростанням обсягу послуг, відбувається економія витрат на управління компанією, на закупівлю ресурсів великими партіями, на фінансування проектів, розподіл ризиків. Не можна не враховувати роль людського фактора і нової технології. Великі компанії в стані більш раціонально використовувати як кваліфікованих фахівців (насамперед у сфері управління), так і новітнє устаткування. Перелічені фактори неминуче ведуть до зміни співвідношення сил на конкретному ринку. У сфері туризму ефект масштабу досягається за рахунок збільшення попиту на певні тури при переході до групового чи диверсифікованого обслуговування.
Однак концентрація виробництва сама по собі не гарантує відповідного зростання частки ринку: необхідний високий рівень задоволення споживчих запитів, тому серйозним бар'єром для проникнення на конкретний ринок є диференціація виробництва, що дає змогу запропонувати споживачам більше різноманітних товарів, які володіють додатковими споживчими властивостями (послуги, гарантії тощо) і задовольняють конкретну потребу покупця. Однак надмірне захоплення диференціацією може призвести до зростання витрат. Майбутні конкуренти повинні добре все обміркувати, перш ніж вступити в боротьбу на новому ринку.
У сфері виробництва бар'єром для проникнення в галузь є власність на невідтворені ресурси і монопольний доступ до джерел сировини. Будь-яка монополія нерозривно пов'язана з обмеженістю ресурсів, що спричиняє концентрацію в руках найбільших компаній не тільки необхідної сировини, висококваліфікованих фахівців, а й результатів наукових досліджень. Це дає змогу великим об'єднанням створювати практично нездоланні бар'єри для проникнення в конкретну галузь і контролювати виробництво визначеного товару.
Володіючи могутньою матеріально-технічною базою, науково-дослідними центрами і величезними грошовими ресурсами, великі компанії - власники патентів на нові винаходи в стані контролювати виробництво визначеного товару чи впровадження нового технологічного процесу. Монопольне право на виготовлення конкретного товару є найважливішою перевагою великих об'єднань по відношенню до невеликих фірм, що позбавлені можливості застосовувати нові методи чи освоювати нові вироби без дозволу патентовласника. Широко використовуються також такі важелі, як ноу-хау, налагоджені зв'язки з державними установами, що дозволяють одержати додаткові пільги, наявність досвіду роботи на даному ринку, вигідне місце розташування, проведення великих рекламних кампаній.
Конкуренти туристичного оператора - це інші суб'єкти туристичного ринку, що провадять активну діяльність орієнтовану на сегмент споживачів, в якісному та ефективному задоволенні потреб якого туристичний оператор має найбільшу нагоду. Проте виходячи на сучасний ринок послуг (невід'ємною складовою якого є і туристичний ринок), необхідно враховувати і те, що тур є типовою послугою, тобто товаром, який вимагає від свого покупця не тільки грошових коштів (будь-яка послуга має ринкову ціну), а й частину його вільного часу (будь-яка послуга, у тому числі організовані поїздки, процесуальні, мають тривалість у часі). Оскільки вільний час, як і матеріальний достаток кожного споживача скінченний, умови конкурентної боротьби туроператорів виходять за межі туристичного ринку.
У постіндустріальній економічній системі конкурентами туристичних операторів є і підприємства сфери послуг, які виробляють не пов'язані з турпоїздками послуги. Наприклад, оператор цілком виправдано може вважати своїми конкурентами бібліотеки, навчальні заклади, тренажерні зали, інтернет-послуги тощо, оскільки вони забирають у потенційних мандрівників, насамперед, вільний час, який вони могли б витратити на поїздки. Підприємства нетуристичної сфери послуг, які негативно впливають на можливості споживачів у здійсненні турів (наявність необхідних грошових коштів і вільного часу) і тим самим ускладнюють роботу туроператора, можна назвати непрямими конкурентами. Способом боротьби з непрямими конкурентами є пропаганда туристичного способу життя, яку безліч великих туроператорів провадять разом з рекламними кампаніями своїх турів.
Як свідчить практика, найжорсткіша конкурентна боротьба розгортається на туристичних ринках, які мають такі ознаки:
• o велика кількість туристичних операторів;
• o можливість створення і реалізації ідентичних турів на регіональному ринку (відкритість місцевої авіакомпанії для нових контактів, тощо);
• o наявність на ринку безлічі конкурентів - постачальників туристичних послуг (наприклад, декількох авіакомпаній, що базуються в місцевому аеропорту, декількох автоперевізників, що дає змогу легко і недорого створювати аналогічні тури);
• o низькі вхідні бар'єри на туристичному ринку (низька вартість купівлі або оренди ділової нерухомості, реклами, ліцензії та оформлення статутних документів для туроперейтингу);
• o високі вихідні бар'єри з туристичного ринку (висока вартість ліквідаційних операцій примушує навіть нерентабельні турфірми продовжувати свою роботу);
• o зрілість і насиченість туристичного ринку.
Водночас, появу нових конкурентів на туристичному ринку можна попередити:
• o зусиллями існуючих великих операторів, спрямованими на постійне зниження витрат і ринкової ціни турів (за рахунок знижок на великі об'єми туристів), що зробить будь-яку пропозицію нового оператора неконкурентною;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку“ на сторінці 4. Приємного читання.
