Усі напрями і форми інвестиційної діяльності підприємства здійснюються за умови існування інвестиційних ресурсів (інвестиційного капіталу).
Інвестиційні ресурси - це матеріальні, грошові й інші активи, які використовуються підприємством для здійснення вкладень в об'єкти інвестування.
Загальна схема аналітичних робіт при формуванні інвестиційних ресурсів передбачає три етапи:
• 1. Прогнозування потреби в загальному обсязі інвестиційних ресурсів, визначення їх вартості.
• 2. Вивчення можливості формування інвестиційних ресурсів за рахунок різних джерел.
• 3. Оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів.
Необхідний розмір фінансових ресурсів за різними напрямками інвестування розраховується за допомогою методів експертної оцінки та аналогів. Ці методи ґрунтуються на досвіді експертів, а також на оцінці ступеня подібності інвестиційного проекту з проектом-аналогом. Наприклад, вартість будівництва нових об'єктів може бути визначена за фактичними витратами на будівництво аналогічних об'єктів (з урахуванням фактора інфляції) чи за питомими капітальними вкладеннями на одиницю потужності об'єктів даного профілю.
З оптимізацією всіх цих умов інвестиційного процесу пов'язані шляхи і темпи розвитку будь-якого туристичного підприємства.
Інвесторів класифікують за ступенем комерційного ризику, на який вони готові йти в конкретному випадку. Розрізняють власне інвестора - посередника в інвестиційній діяльності, що акумулює чужі фінансові кошти і спрямовує їх у капіталовкладення на умовах мінімального ризику. Ступінь ризику в такому випадку не перевищує 5-10%. Інвесторами виступають банки, інвестиційні фонди, страхові компанії, фінансово-промислові групи тощо.
Розрізняють прямі, венчурні (ризикові), портфельні та ануїтентні інвестиції.
Прямі інвестиції - це вкладення в статутний капітал підприємства з метою
придбання прав на участь в управлінні ним і довготривалого отримання доходу від його діяльності.
Венчурні (ризикові) інвестиції - посередницькі інвестиційні операції, пов'язані з освоєнням нових сфер підприємницької діяльності, організацією стартових наукоємних фірм, здійсненням нових ризикованих проектів. Венчурний капітал інвестується у не пов'язані між собою проекти з розрахунком на покриття збитків від одних проектів за рахунок прибутків від інших, швидкої окупності вкладених засобів і можливого отримання надприбутків у майбутньому.
Зазвичай венчурні капіталовкладення здійснюються шляхом придбання частини акцій підприємства-клієнта або надання йому позик, зокрема, з правом конверсії цих позик в акції. Ризиковий капітал поєднує в собі різні форми додаткового капіталу: позикового, акціонерного, підприємницького .
Портфельні інвестиції. У портфель можуть входити цінні папери одного типу (акції) або різні інвестиційні цінності (акції, облігації, ощадні і депозитні сертифікати, заставні свідоцтва тощо).
Формуючи портфель цінних паперів, інвестор виходить з міркувань безпеки, ліквідності і високої прибутковості вкладених засобів.
Під безпекою розуміється захищеність інвестицій від потрясінь на ринку інвестиційного капіталу і гарантованість їх підсумкової окупності.
Під ліквідністю розуміється здатність капіталу, що інвестується, до швидкого і беззбиткового перетворення на готівку.
Під прибутковістю - здатність забезпечити інвесторові отримання визначеного (розрахованого) прибутку на вкладений капітал.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела залучення інвестиційних ресурсів“ на сторінці 1. Приємного читання.
