Розділ 7. Регіональна економіка туризму

Економіка туризму


Регіональні економічні програми розвитку туризму


Туризм, як відомо, - це складна комплексна система, вплив якої поширюється на різні сектори економіки. Попри це до 90-х років XX ст. багато країн розвивали туризм без будь-якого планування чи аналізу на тлі загальних процесів економічного розвитку суспільства. Як свідчить досвід, це призвело до численних проблем екологічного, економічного і соціального характеру, серед яких деградація навколишнього середовища і втрата національної самобутності, що своєю чергою, зменшило потік туристів і спричинило значні економічні втрати.

Уряди багатьох сучасних країн економіки яких неконкурентоспроможні на світовому ринку розглядають туризм як чи не єдину можливість свого успішного економічного розвитку. Ставлення до туризму як до інструмента розвитку суспільства й економіки базується на його ефективності як ресурсу зайнятості населення збільшення доходів і відновлення втрачених з різних причин природних і культурних ресурсів.

Відомо також, що різні країни і регіони різняться рівнем економічного розвитку: одні з них процвітають, у той час як інші будь-що намагаються стримати процес суспільного й економічного падіння. В останньому випадку матеріальне і духовне середовище суспільства найчастіше перебувають у занепаді, і туризм (як ніколи раніше) стає потенційно привабливою заміною підприємств виробничих і інших сфер бізнесу. Завдяки цьому усі країни, які володіють розвиненою індустрією туризму, дійшли розуміння того, що планування туризму становить основу його цивілізованого розвитку.

Однак, перш ніж почати вивчення й аналіз принципів планування туризму, нагадаємо що таке планування туризму, яке детальніше розглядалося у шостому розділі.

Найвідоміший американський фахівець і міжнародний консультант у сфері планування туризму Едвард Інскіп визначив це поняття як організацію майбутнього для досягнення низки визначених цілей і задач.

Уперше про необхідність і важливість планування туризму було заявлено в Гаазькій декларації з туризму, прийнятій у квітні 1989 р. у Гаазі. Міжпарламентська конференція з туризму оголосила Гаазьку декларацію інструментом міжнародної співпраці і закликала парламенти уряди, державні і приватні організації, асоціації й установи, що відповідають за туристичну діяльність, професіоналів у сфері туризму, а також самих туристів ретельно враховувати її принципи в тій формі, у якій вони викладені в декларації, і грунтуватися на них у своїй діяльності.

Гаазька декларація уперше визначила необхідність вжиття заходів, спрямованих на те, щоб туризм став частиною комплексного плану розвитку країни поряд з іншими пріоритетними секторами: сільським господарством, промисловістю, охороною здоров'я, соціальним забезпеченням тощо. Отже, туризм був офіційно названий галуззю, якій держави повинні приділяти таку ж увагу, як і іншим видам соціально-економічної діяльності.

У цій декларації визначається необхідність вживання ефективних заходів для "...сприяння комплексному плануванню туристичного розвитку на основі концепції стійкого розвитку, а також визначено, що туризм повинен плануватися державною владою за участі туристичної індустрії на комплексній і послідовній основі з урахуванням всіх аспектів цього явища".

Тепер вже стало очевидним і прийнятним на міжнародному рівні не тільки те, що планування і контроль розвитку туризму є обов'язковою основою забезпечення його успішного розвитку, а й те, що підходи до планування туризму, визначення його ролі і місця в розвитку країни чи регіону повинні розглядатися в межах широкого контексту суспільного економічного розвитку.

Важливість планування туризму підтверджується і тим, що офіційним основним пріоритетом діяльності Всесвітньої туристичної організації (ЮН ВТО), найбільш авторитетної в сфері туризму міжнародної міждержавної організації у світі, є надання практичної допомоги країнам щодо вироблення стратегії планування туризму, туристичної політики, розвитку туризму з урахуванням специфіки регіону, зв'язку туристичної галузі з національною економікою, оцінки перспектив розвитку туризму.

Планування туризму, спрямоване одночасно на уникнення негативних впливів, виконання завдань розвитку суспільства, слід здійснювати, як уже згадувалося, згідно з принципами так званого стійкого розвитку. Уперше визначення і концепція стійкого розвитку були запропоновані в доповіді Всесвітньої комісії з навколишнього середовища і розвитку 1987 р., представленому і схваленому на Генеральній асамблеї ООН.

Після Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку, що відбулася у Ріо-де-Жанейро в червні 1992 р., ідея стійкого розвитку остаточно утвердилася і набула поширення. Згідно з визначенням, "стійким розвитком називається процес, у межах якого розвиток відбувається без заподіяння збитків ресурсам і їх виснаження, що і робить розвиток можливим. Це, як правило, досягається або таким керуванням ресурсами, за якого вони можуть відновлюватися з тією швидкістю, з якою використовуються, або ж переключенням з повільно поновлюваних ресурсів на швидко-відновлювані. За такого підходу ресурси можуть бути використані як майбутнім, так і сучасним поколіннями".

У процесі розробки регіональної програми розвитку туризму (зокрема на концептуальному етапі) обліку підлягає вся сукупність внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) факторів, що визначають пріоритети і перспективи розвитку туризму на конкретній території.

До внутрішніх факторів, що безпосередньо впливають на ефективність туризму, належать: рівень розвитку інфраструктури туризму; ступінь готовності населення подорожувати в будь-яку пору року; номенклатура пропонованих населенню видів туризму і робота з різними ринковими сегментами попиту; кадрове забезпечення туристичного бізнесу; наявність структур, що оптимізують діяльність турфірм і прав, що забезпечують захист, мандрівників.

Зовнішні фактори:

• 1. Фактори, що визначають туристичний потенціал регіону і його атрактивність:

  – природно-географічні і кліматичні умови;

  – історико-культурний потенціал.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Регіональна економіка туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Основи економіки туризму

  • Модель туризму за Жафаром Жафарі

  • Теорія периферії В. Крісталера

  • Модель циклу еволюції туристичного простору Р. В. Бутлера

  • Концепція туристичного простору

  • Концепція туристичної функції

  • Концепція територіальних рекреаційних систем

  • Концепція туристичної урбанізації

  • Теорії конфлікту в туризмі

  • Концепція функції туризму

  • Основні поняття й сутність економіки туризму

  • Структура туристичного бізнесу

  • Сфера фінансово-кредитного підприємництва: суть і основні ознаки

  • Туристичний продукт

  • Види турпродукту

  • Туристичний продукт - дохід

  • Туристичне споживання

  • Економічна ефективність туристичного бізнесу

  • Система показників економічної ефективності туристичного бізнесу

  • Підвищення ефективності підприємництва в туризмі

  • Спеціалізація і кооперація в економіці туризму

  • Концентрація виробництва в економіці туризму

  • Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку

  • Франчайзингові відносини у готельному та туристичному бізнесі

  • Історія виникнення та розвитку франчайзингу

  • Види франчайзингу

  • Переваги і недоліки

  • Договір франчайзингу

  • Готельний франчайзинг

  • Кумулятивний вплив туризму на національну економіку. Мультиплікатор туризму

  • Мультиплікатор туризму

  • Розділ 2. Економіка підприємницької діяльності в туризмі

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища туристичного підприємництва

  • Формування доходу туристичного підприємства

  • Стратегія формування та розподілу доходу

  • Структура витрат туристичного підприємства

  • Принципи розрахунку туроператором собівартості туру

  • Формування та розподіл прибутку туристичних підприємств

  • Джерела фінансування суб'єктів туристичного бізнесу

  • Власні джерела підприємництва

  • Основні й оборотні фонди туристичного підприємства

  • Трудові ресурси туристичного підприємства

  • Мотивація та оплата праці працівників туристичного підприємства

  • Грошові потоки підприємств туристичного бізнесу

  • Методи оптимізації руху грошових коштів.

  • Розділ 3. Економічне планування діяльності підприємств туристичної індустрії

  • Формування економічної стратегії туристичного підприємства

  • Планування продажу туристичного продукту

  • Планування діяльності готельного підприємства

  • Розробка експлуатаційної програми підприємств розміщення туристів

  • Планування товарообороту закладів харчування туристів

  • Планування чисельності працівників туристичного підприємства

  • Аналіз інтенсивності праці

  • Фінансове планування туристичної компанії

  • Планування різниці між прибутками та видатками підприємства

  • Планування руху грошових коштів туристичних підприємств

  • Бізнес-планування туристичної компанії

  • Загальні відомості про підприємство

  • Маркетинговий план

  • План трудових ресурсів

  • Розділ 4. Маркетингова діяльність туристичних підприємств

  • Життєвий цикл туристичного продукту

  • Економічні основи ціноутворення

  • Принципи та фактори ціноутворення в туризмі

  • Принципи ціноутворення в закладах гостинності

  • Світовий досвід формування спеціальних тарифів на номери у готелях

  • Просування туристичного продукту

  • Реклама в комплексі просування туристичного продукту

  • Стимулювання збуту туристичного продукту

  • Інші засоби просування туристичного продукту

  • Формування системи розподілу туристичного продукту

  • Розділ 5. Економічний аналіз діяльності туристичних компаній

  • Цілі та види економічного аналізу діяльності туристичної компанії

  • Система економічних показників функціонування туристичної компанії

  • Аналіз базових показників рентабельності функціонування туристичної компанії

  • Методи економічного аналізу

  • Розділ 6. Інвестиції в економіці туризму

  • Джерела залучення інвестиційних ресурсів

  • Інвестиційні проекти в економіці туризму

  • Прогнозування ефективності інвестиційного проекту

  • Проблеми залучення іноземних інвестицій в національний туристичний комплекс

  • Розділ 7. Регіональна економіка туризму
  • Кластерна модель організації туристичного бізнесу регіону

  • Механізми забезпечення інвестиційної привабливості регіональної економіки туризму

  • Економічні основи організації регіональних фондів розвитку туризму

  • Макроекономічна стратегія розвитку туристичного бізнесу в регіонах України

  • Розділ 8. Державне регулювання економіки туризму

  • Механізми підтримки економічного розвитку індустрії туризму

  • Правове регулювання економічного розвитку туристичної діяльності в різних країнах

  • Іспанія

  • Португалія

  • Міжнародні стандарти ICO серії 9000:2000

  • Франція

  • Марокко

  • Інститути державного регулювання туристичної галузі України

  • Податкове регулювання економіки туризму

  • Туристична політика держав за умов економічної глобалізації туристичної індустрії

  • Література