Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку

Економіка туризму

Олігополія являє собою тип ринку, на якому діють небагато великих і близьких за обсягами продажу і ступенем впливу компаній, яким протистоїть основна маса покупців. Частка кожного виробника така велика, що зміна обсягу продажу кожного з них спричиняє коливання цін і впливає на поведінку конкурентів, викликаючи їхню відповідну реакцію. Кожна компанія може сама впливати на ціни, як і за монополії, але ринкова ціна визначається внаслідок дій усіх продавців.

Олігополія означає наявність на ринку дуже великих фірм, що контролюють значну частину виробництва і збуту продукції, конкурують і взаємодіють між собою. Товар, який реалізують такі олігополістичні фірми, може бути диференційованим (кругосвітні тури) і стандартизованим (тури до Туреччини і Греції). Основними питаннями для узгодження в сучасних олігополіях є ціни, обсяги продажу, напрям виїзних турів тощо. Для часткової монополізації внутрішніх турів об'єднуються підприємства різних галузей: транспорту, готельного комплексу, АПК та ін.

Як і монополістична конкуренція, олігополія є найбільш яскраво вираженою формою переплетення монополії і конкуренції. Олігополістичний ринок практично монополізований декількома найбільшими виробниками, що конкурують між собою. Це гігантські компанії, що виростають з ринку, потужність яких базується на концентрації виробництва, технічних, технологічних і фінансових перевагах, наявності висококваліфікованої робочої сили, високій якості управління і низці інших факторів.

Формально олігополістичний ринок не можна вважати абсолютно закритим. Олігополії змушені постійно відстоювати своє положення в конкурентній боротьбі, а це передбачає безперервне удосконалювання виробництва. Конкуренція не дає можливості окремому виробнику протягом тривалого періоду привласнювати більший порівняно з іншими фірмами прибуток.

Варто розрізняти монополію як єдиного постачальника продукції в галузі від монополії як форми панування не тільки над споживачами, а й над більш дрібними виробниками. З цих позицій олігополія є формою монополізованого ринку. Панівне становище вже зміцнілих на такому ринку фірм створює певні перешкоди для проникнення на нього нових продавців, однак формально його не можна вважати абсолютно закритим ринком. Внаслідок концентрації виробництва і капіталу практично у всіх галузях високорозвиненої економіки установлюється ієрархія компаній.

Розподіл місць у галузі відбувається стихійно, у запеклій конкурентній боротьбі, коли перевіряються можливості кожної компанії в сфері виробництва, потужність їх фінансової і наукової бази. Щоб утримувати свої позиції лідера, компанії прагнуть:

• o знайти можливості і засоби для збільшення сукупного попиту;

• o збільшити свою частку на ринку, навіть якщо він не зростає;

• o постійно знижувати витрати;

• o захищати завойовані позиції.

Великі об'єднання конкурують з обмеженою кількістю учасників ринку. За сучасних умов розподіл ринку на олігополістичний і монополістичний має умовний характер, оскільки олігополіям неважко домогтися монопольного становища, а чистої монополії на відкритому ринку не існує. Для олігополії характерний розподіл ринку між його учасниками за допомогою змови, що створює ситуацію несприятливу, для споживачів. Фактично олігополістичний ринок є ринком неповної монополії. Стосовно деяких товарів фірми-виробники в межах монополістичної конкуренції виступають як олігополії, а національні олігополії на світовому ринку зіштовхуються з досить великою кількістю конкурентів. Якщо на внутрішньому ринку велика компанія в стані обмежити обсяг виробництва і тим самим збільшити ціну одиниці товару, то на світовому ринку здійснити це складніше.

Чотирьом ринковим структурам відповідають чотири основні види ринкової ціни. За умов досконалої конкуренції ціна встановлюється на ринку. Цю ціну прийнято називати рівноважною. Споживачі збільшують попит із зниженням ціни; виробники, навпаки, збільшують пропозицію із зростанням ціни. Щонайменше збільшення попиту супроводжується відповідною пропозицією, а ціна залишається незмінною. На ринку недосконалої конкуренції, де процес ціноутворення є більш складним явищем, виникає можливість управління цим процесом з боку фірм. На ринку монополістичної конкуренції ціни встановлюються багатьма великими компаніями. Тут попит менш еластичний, ніж за досконалої конкуренції, але еластичніший, ніж за умов чистої монополії.

Ступінь еластичності попиту залежить від кількості конкурентів і від глибини диференціації продукту або послуги. За останніх 10 років турпродукт кілька разів проходив свою диференційовану еволюцію: починаючи від турів відпочинку (до Туреччини і Греції), пізнавальних турів (до Франції та Італію), ділових турів (у США і Канаду) і пригодницькими турами (до Австралії і Нової Зеландії). На ринку, де панують олігополії, попит, як завжди, зростає із зниженням цін і зменшується і їх зростанням. Проте ціноутворення за умов олігополії відрізняється певною стабільністю середньогалузевих цін, бо декілька фірм однієї галузі практично завжди намагаються погоджувати свою цінову політику. При цьому знижуються такі негативні зовнішні ефекти, як забруднення навколишнього середовища. Більше засобів спрямовується на поліпшення якості туристичного обслуговування, підготовку кадрів.

На монопольному ринку встановлюється стабільний попит, який не залежить від ціни. Монопольні ціни породжують монопольний прибуток, частина якого йде на науково-дослідні розробки, наприклад, на вивчення потреб і можливостей окремих сегментів туристичного ринку.

Не менш актуальним для туризму є поділ конкуренції на цінову і нецінову. Цінова конкуренція виникає при продажу туристичних продуктів і послуг за нижчими, ніж у конкурентів цінами. Економічно обґрунтоване зниження ціни відбувається або за рахунок зниження витрат виробництва, або за рахунок зменшення прибутку. Дрібні і середні туристичні організації, щоб утриматися на ринку, зазвичай претендують на невелику частку прибутку.

Великі монополії туристичного бізнесу іноді взагалі відмовляються від отримання прибутку, з тим щоб за допомогою низьких цін на продукти і послуги повністю витіснити конкурентів з ринку, а в подальшому підвищити ціни і тим самим компенсувати збитки. Такий метод конкурентної боротьби використовують у магазинах туристичних путівок, що "горять". Нецінова конкуренція виникає при пропозиції туристичних продуктів і послуг вищої якості, а також ширшого асортименту. Особливого значення в туризмі набувають ергономічні та естетичні показники, безпека продуктів (послуг).

У конкурентній боротьбі дедалі важливішу роль відіграють надійність і репутація фірми-виробника, престижність. Останніми роками нецінова конкуренція, пов'язана з суперництвом за досягнення найвищої якості туристичних продуктів (послуг), стала домінантною. Важливим інструментом конкурентної боротьби на ринку туристичних продуктів (послуг) є торгові марки. Конкуренція суттєво впливає на стан туристичного бізнесу. Вона виконує роль природного механізму взаємної координації і регулювання індивідуальних дій суб'єктів туристичної галузі без централізованого втручання держави в їх діяльність на основі конкурентних переваг кожного суб'єкта.

Перед авіакомпаніями, залізничними фірмами, круїзними лініями, мережами ресторанів швидкого обслуговування, компаніями з оренди автомобілів завжди гостро стоїть проблема розширення ринку і збільшення ринкової частки. Менше це стосується готелів і курортів, для яких найбільш важливими показниками є заповнюваність, середня ціна номера, ефективність роботи обслуговуючого персоналу, склад клієнтів. Проте усі без винятку учасники ринку прагнуть збільшити свою ринкову частку (рис. 1.11).

Якщо фірма не збільшує обсяг свого виробництва, то, бажає вона того чи ні, її частка на ринку буде скорочуватися на користь нових конкурентів, тому великі компанії, міцно утвердившись на галузевому ринку, перешкоджають появі на ньому нових продавців, використовуючи для цієї мети ринкові бар'єри.

Гострота конкуренції залежить від того, наскільки важко проникнути і закріпитися на конкретному ринку. Кожен ринок має свою специфіку і характеризується різним ступенем складності "входу" і "виходу". При цьому важливу роль відіграють рівень капіталоємні галузі і структура витрат. (Наприклад, для відкриття ресторану чи установи турфірми потрібен невеликий первісний капітал, що в основному вкладається в перемінні витрати. Однак засновники дуже скоро з'ясують, що в них з'явилося кілька нових конкурентів.)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Основи економіки туризму

  • Модель туризму за Жафаром Жафарі

  • Теорія периферії В. Крісталера

  • Модель циклу еволюції туристичного простору Р. В. Бутлера

  • Концепція туристичного простору

  • Концепція туристичної функції

  • Концепція територіальних рекреаційних систем

  • Концепція туристичної урбанізації

  • Теорії конфлікту в туризмі

  • Концепція функції туризму

  • Основні поняття й сутність економіки туризму

  • Структура туристичного бізнесу

  • Сфера фінансово-кредитного підприємництва: суть і основні ознаки

  • Туристичний продукт

  • Види турпродукту

  • Туристичний продукт - дохід

  • Туристичне споживання

  • Економічна ефективність туристичного бізнесу

  • Система показників економічної ефективності туристичного бізнесу

  • Підвищення ефективності підприємництва в туризмі

  • Спеціалізація і кооперація в економіці туризму

  • Концентрація виробництва в економіці туризму

  • Макроекономічна конкуренція на глобальному туристичному ринку
  • Франчайзингові відносини у готельному та туристичному бізнесі

  • Історія виникнення та розвитку франчайзингу

  • Види франчайзингу

  • Переваги і недоліки

  • Договір франчайзингу

  • Готельний франчайзинг

  • Кумулятивний вплив туризму на національну економіку. Мультиплікатор туризму

  • Мультиплікатор туризму

  • Розділ 2. Економіка підприємницької діяльності в туризмі

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища туристичного підприємництва

  • Формування доходу туристичного підприємства

  • Стратегія формування та розподілу доходу

  • Структура витрат туристичного підприємства

  • Принципи розрахунку туроператором собівартості туру

  • Формування та розподіл прибутку туристичних підприємств

  • Джерела фінансування суб'єктів туристичного бізнесу

  • Власні джерела підприємництва

  • Основні й оборотні фонди туристичного підприємства

  • Трудові ресурси туристичного підприємства

  • Мотивація та оплата праці працівників туристичного підприємства

  • Грошові потоки підприємств туристичного бізнесу

  • Методи оптимізації руху грошових коштів.

  • Розділ 3. Економічне планування діяльності підприємств туристичної індустрії

  • Формування економічної стратегії туристичного підприємства

  • Планування продажу туристичного продукту

  • Планування діяльності готельного підприємства

  • Розробка експлуатаційної програми підприємств розміщення туристів

  • Планування товарообороту закладів харчування туристів

  • Планування чисельності працівників туристичного підприємства

  • Аналіз інтенсивності праці

  • Фінансове планування туристичної компанії

  • Планування різниці між прибутками та видатками підприємства

  • Планування руху грошових коштів туристичних підприємств

  • Бізнес-планування туристичної компанії

  • Загальні відомості про підприємство

  • Маркетинговий план

  • План трудових ресурсів

  • Розділ 4. Маркетингова діяльність туристичних підприємств

  • Життєвий цикл туристичного продукту

  • Економічні основи ціноутворення

  • Принципи та фактори ціноутворення в туризмі

  • Принципи ціноутворення в закладах гостинності

  • Світовий досвід формування спеціальних тарифів на номери у готелях

  • Просування туристичного продукту

  • Реклама в комплексі просування туристичного продукту

  • Стимулювання збуту туристичного продукту

  • Інші засоби просування туристичного продукту

  • Формування системи розподілу туристичного продукту

  • Розділ 5. Економічний аналіз діяльності туристичних компаній

  • Цілі та види економічного аналізу діяльності туристичної компанії

  • Система економічних показників функціонування туристичної компанії

  • Аналіз базових показників рентабельності функціонування туристичної компанії

  • Методи економічного аналізу

  • Розділ 6. Інвестиції в економіці туризму

  • Джерела залучення інвестиційних ресурсів

  • Інвестиційні проекти в економіці туризму

  • Прогнозування ефективності інвестиційного проекту

  • Проблеми залучення іноземних інвестицій в національний туристичний комплекс

  • Розділ 7. Регіональна економіка туризму

  • Кластерна модель організації туристичного бізнесу регіону

  • Механізми забезпечення інвестиційної привабливості регіональної економіки туризму

  • Економічні основи організації регіональних фондів розвитку туризму

  • Макроекономічна стратегія розвитку туристичного бізнесу в регіонах України

  • Розділ 8. Державне регулювання економіки туризму

  • Механізми підтримки економічного розвитку індустрії туризму

  • Правове регулювання економічного розвитку туристичної діяльності в різних країнах

  • Іспанія

  • Португалія

  • Міжнародні стандарти ICO серії 9000:2000

  • Франція

  • Марокко

  • Інститути державного регулювання туристичної галузі України

  • Податкове регулювання економіки туризму

  • Туристична політика держав за умов економічної глобалізації туристичної індустрії

  • Література